Сьогодні, під час дегустації смачної кави, я відкрила електронну пошту та прочитала повідомлення від знайомої:

1 августа 2017 г. Украина и США заключили соглашение о сотрудничестве в сфере ядерной безопасности.

Простите, но я не разделяю восторженности и хвалебные дифирамбы в сторону "крика души" Мостовой.

М. Саакашвілі за незаконний перетин державного кордону України сплатить адміністративний штраф, а особам які сприятимуть йому в реалізації протиправних дій загрожує кримінальна відповідальність

Перемены 2014 года вселили людям надежду, что вот наконец-то, все будет по-другому, по-новому, без коррупции, со светлыми планами и надеждами.

Ні для кого не новина, що на вулицях міст можна побачити групи молоді з нацистською символікою на одязі, які вільно крокують, наприклад, на площі Митній у Львові, вигукуючи гасла часів Третього Рейху.

Коли українсько-російський конфлікт у східному регіоні Донбасу вступить на свій четвертий рік, лінія зіткнення, що відокремлює українські та російські/сепаратистські сили мабуть загостряться.

В ленте сейчас выставили видео, как одна тварь вешала свою собаку(((. А зверь никак не мог понять, что происходит, что творит этот с виду "человек", которому он был предан и которого любил...

Юлия Мостовая захотела уехать от... Понимаю. Я испытала это чувство осенью 2004 года. Тогда еще её газета была авторитетной для думающих людей.

За трескучими предпраздничными фейерверками официоза теряется возможность непредвзятой ретроспекции того, что произошло с нами за эти 26 лет. А ведь это целая жизнь…