Українська альтернативна правда

Рівень політичної культури сьогочасних депутатів і можновладців нижче ніж це можна уявити

Об'єми  використання інформаційних ресурсів в сьогодення просто величезні! Ті інструменти, які надають інформаційні потоки для створення «правильного» розуміння сутності проблематики, відкривають нові можливості для політичних маніпуляцій та боротьби між політичними конкурентами. В загальному, яскравим прикладом «правильної роботи» інформаційного потоку щодо політичної маніпуляції є «свіжа» публікація в мережі під назвою «Сімейні традиції Калетніків». Вона розміщена на широковідомому українському Інтернет-ресурсі "Українська правда" (надалі для зручності – Публікація/Автор Публікації).  

Уважно прочитавши таку "інформаційну довідку", вельми здивувався абсурдності доводів, зазначених в публікації. Особливою цинічністю Публікації є ціленаправлені наклепи та "навішування" ярликів на політичних конкурентів нинішньої влади. Найбільш кричущі несправедливості викладені нижче, додатково викладено пояснення абсурдності доводів Автора Публікації на сайті УП.

1. Починається Публікація словами: «Останнім часом сім'я Калетників кілька разів з'являлася у пресі.» Такий аргумент є вельми суперечливим, адже переглянувши відкриті Інтернет-джерела, зовсім не є можливим відшукати  актуальних інтерв’ю або інших публікацій із прямою мовою хоч одного представника з прізвищем Калетнік! Після нового року і до сьогоднішнього дня – жодного інтерв’ю. Таким чином, до кінця не зрозуміло «де саме у пресі з'являлось призвіще Калетнік?».

Читайте: Компроміс із державним сумлінням

2. Автор Публікації зазначає: «Наприкінці 2014 року журналісти програми "Схеми" провели розслідування "квартирної афери" щодо об'єкта нерухомості на вулиці Володимирській у столиці. Як свідчить запис у декларації про доходи та майно екс-голови митниці комуніста Ігоря Калєтніка, помешкання було продане за 70 млн грн.» Проте, Автор не повідомляє, що правовий підхід до формування декларації зобов’язує в одній і тій же графі зазначати «прибутки» від дарування та прибутки від продажу. Таким чином, Ігор Калєтнік зазначив в декларації спочатку «прибуток» від подарованої йому квартири, а потім після здійснення продажу 3-тій особі, знову додав отриманий прибуток. Більше того, з обох операцій були сплачені податки до бюджету.

3. Основним меседжем Публікації на описаному вище сайті було «розслідування» щодо компанії ТОВ "Великокісницьке", засновником якої ще з 2000 року є Григорій Калетнік. Буцімто компанія «змусила» селян підписати договори на продажу майна.

Проте, при детальному вивченні матеріалів такої Публікації, складається враження, що в прізвище Калетнік Автор Публікації застосовує скрізь де це можливо! Сутність зводиться до того, що більше трьох сотень селян підписали договір купівлі-продажу майна (корівники, приміщення тощо), відповідно отримали грошові кошти. Проте в договорі істотною умовою було те, що селяни беруть на себе зобов’язання завірити підписання нотаріально! Проте, селяни, отримавши грошові кошти від компанії, саботували умови договору щодо нотаріального засвідчення. Таким чином, логічним продовженням стало звернення компанії до суду щодо визнання чинними договорів купівлі-продажу.

4. Автор зазначає: «Посаду керівника регіонального відділу митниці Сергію Харченку подарували на 30-річчя. Такий презент Харченко-молодший отримав у 2013 році, коли Митною службою України керував Ігор Калєтнік». Цей аргумент зовсім не витримує критики! По-перше, не відомо чи знав Ігор Калєтнік пана Харченко, а по-друге, в 2013 році Калєтнік вже давно не керував митницею, а перейшов на нове місце роботи. В 2013 році Ігор Калєтнік займав посаду першого віце-спікера українського парламенту, де займався законотворчістю. Митну службу тих часі очолював Клименко, до якого Калєтнік був в конструктивній опозиції.

Це лишень частина жалюгідної і безпідставної інформаційної лавини, котра направлена на викривлення іміджу політичних конкурентів в очах суспільства. Очевидно, що таку технологію до України завезли з країни-агресора. Рівень політичної культури сьогочасних депутатів і можновладців нижче ніж це можна уявити, тому у тексті публікації навішуються ярлики та застосовуються маніпуляційні інструменти для формування суспільної думки. 

Загалом, такі методи політичного тиску на конкурентів (для розуміння сутності «політичної конкуренції» знайдіть в мережі прізвище "Собчак", тільки перші три літери замініть на "Дем") є недоречними, а сама сутність викладених фактів викликає масу сумнівів. Проте, нажаль, за допомогою ЗМІ наразі відбуваються кричущі маніпуляції суспільною думкою. Влада створила «інтернет-війська» і мабуть це стало відправною точкою, тією червоною лінією старту щодо застосування  механізмів інформаційного впливу на можливих політичних конкурентів.  

Приєднуйтесь на Facebook