Компроміс із державним сумлінням

3 марта 2015, 08:14
Маркетолог, Пиар-менеджер.
6
238
Компроміс із державним сумлінням

Станом на 2 березня процедурою податкового компромісу скористалось 1067 платників податків. Це трагічно мало!

Відповідно до зазначеної інформації на сайті Державної фіскальної служби України, яка є правонаступником Міністерства доходів і зборів ім. Олександра Клименка, станом на 2 березня процедурою податкового компромісу скористалось  1067 платників податків. Згідно з тим самим джерелом інформації, така процедура збільшить надходження до бюджету на 186,4 мільйони гривень. Що станом на 02.06.2015 р., відповідно до курсу яким користується реальний сектор економіки, складає близько 6,5 мільйони доларів! Це капля в морі якщо проаналізувати загальну кількість платників податків, особливо в частині стабільного підприємництва попередніх років. Найбільш кричущим фактом є відсутність великих платників податків, що скористались даною процедурою, адже саме такі платники створюють фіскальний дохід для державного бюджету.   Тобто замість введення в дію норм щодо трансферного ціноутворення, який би надавав фіскальним органам інструменти для фільтрації тіньового потоку грошових коштів до офшорних компаній проводяться мало ефективні «податкові компроміси».   Саме офшорні схеми є широко розповсюджені в структурі зменшення податкових зобов’язань. Відсутність трансферного регулювання в максимально жорсткій формі створює передумови для подальшого збільшення курсу американського долару. Адже при вивільненні операційних коштів, шляхом зменшення фіскального навантаження, великі платники податків формулюють валютні резерви з гривневих заощаджень.

Більше того, курсові ризики та політико-економічні реалії зменшують надходження від імпорту продукції. В своєму інтерв’ю голова «митної частини» ДФСУ Анатолій Макаренко зазначив:   «Есть же налоговый компромисс. Вы хорошую мысль подсказываете, почему нет таможенного компромисса? Да, это не типично для таможни, но это должно быть. Не зря Абдулла говорил: "Договорись с таможней" .  Продовжуючи ознайомлюватись з текстом інтерв’ю, варто відмітити наступні слова голови митниці: « Проблема таможенника - принимать ли документы по первому методу таможенной стоимости. Импортер заявляет, что трубка стоит 100 долл. Внутренне ты понимаешь, что она стоит 300 долл, но у него документы есть на 100 долл, он через склад прогнал. Что делать? Принять такое к оформлению или не принять ? ». Ключовим посилом є фраза   «внутренне т ы понимаешь » . Очевидно, що така «проблема» у посадової особи митного орану не може з’являтись за умови роботи згідно чинним нормативно-правовим актам! Адже сутність реформованої ще за часів Ігоря Калєтніка в 2012 р. Митної служби України стало введення електронної системи формування митної вартості. Якщо коротко, то це централізована база вартостей на ідентичний та/або подібний товар, що вже імпортувався іншими суб’єктами ЗЕД. Тому коли митник приймає до оформлення митну декларацію, окрім іншого її аналізує комп’ютерна (автоматизована) «система ризиків», та у випадку наявності в митному реєстрі іншої вартості (наприклад, більшої) інспектор повинен проаналізувати подані документи.  Таким чином, в 2012 році була створена антикорупційна система імпорту товарів і співпраця Митної служби України тих часів з європейськими країнами додатково підтверджує вищевикладений факт. Але, нажаль, в 2013 році Янукович створив Міндоходів та об’єднав прогресуючу митну службу з податковою адміністрацією, чим створив надпотужний орган для тотального контролю над підприємцями! Нажаль, відтоді розвиток митної справи зупинився, і наразі, замість проведення реальної реформи фіскальних органів, ми маємо правонаступника у вигляді ДФСУ, фактично скомпрометованого органу!

Сьогоденні курсові реалії створюють можливості для стимулювання експорту та виваженої політики імпорту. Замість підвищення митних ставок потрібно зафіксувати митні платежів в гривні! Тобто при імпорті товару «А»,  стягується 10% мита, доцільно адмініструвати такий платіж в еквіваленті 21,5 гривня/долар, адже саме такий курс закладений до бюджету. Тобто держава отримає «запланований» дохід, а підприємець матиме можливість легального імпорту, адже в змозі реалізувати товар. У випадку останніх курсових явищ, імпортери або зменшать асортимент та кількість товару, або перейдуть на нелегальні методи ввозу товару (контрабанду). Тобто держава недоотримає фіскальну вигоду. Це лише приклад для формування митної політики держави, і успішне реагування митної служби на кон'юнктуру ринку можливе лише в реформованому вигляді, коли остання є самостійним органом адміністрування, а не «придатком» до податкової адміністрації. Зразком може бути Митна  служба України часів 2010-2012 років, ефективність якої підтверджена кількісними та якісними надходженнями до бюджету та успішною співпрацею з європейськими митниками, наприклад під час ЕВРО-2012!

Читайте також: Скількі ще Нацбанк друкуватиме гривні?

Приєднуйтесь на Facebook


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Евро-2012,Таможня,Игорь Калетник,Податкова реформа,Макаренко,трансфертное ценообразование
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.