Прикрості незалежності

Письмо знакомому врачу.

О том, нужны ли нам празднования в такое сложное время

На одном из крупных украинских сайтов появился материал со скромненьким таким названием "В России отношение к ХМЗ лучше, чем у многих чиновников в Украине"

Терплять крах плани Путіна не лише щодо Євразійського союзу, бо без України той втрачає будь-який сенс, а й щодо так званої Новоросії. Стає очевидним, що Донбас від самого початку не був потрібний Кремлю. Занадто дорогим у буквальному розумінні цього слова виявився Крим. Донеччина і Луганщина просто були би не під силу російському бюджету. Тому зараз Путіну простіше знищити Донбас у буквальному розумінні цього слова, переклавши провину на “хунту”, раз не вдалося від самого початку зробити проросійськими Харківську, Запорізьку і Дніпропетровську області, в яких зосереджений потужний промисловий потенціал.

Дві ночі поспіль із російської території обстрілювали нашу прикордонну заставу "Сєдово" у Новоазовському районі на Донеччині

Как же это все достало… Я не юрист, чтобы оформить по всем правилам, но думаю, выскажусь от лица очень многих. Хватит уже нас водить за нос!

Украина в 1991 году получила «самостийность» не в результате борьбы украинского народа за свою независимость, а в результате сговора украинской партийной верхушки во главе с Кравчуком и Морозом,

Щедрый подарок Меркель

Время ЧЕГО УГОДНО прошло