Бюджет і тарифи:олігархи жирують, силовиків годують, у бідних відбирають останнє

Ніхто не знає, скільки грошей витягне з кишень українців уряд, підвищивши тарифи на газ. За різними оцінками, платежі за опалення, принаймні для киян, можуть зрости вполовину.

Уряд звітує про ніби велику перемогу на перемовинах з Міжнародним валютним фондом. Повна брехня. Урядовці просто переклали на пенсіонерів і малозабезпечених наслідки власних поразок.  

Чи дійсно Україні так вже був потрібен кредит від МВФ?

Людям промивали мозок про те, що без кредиту ніби настане апокаліпсис.

Справді?

Ця казочка схожа на виправдання невдахи-ледаря, який п’ять років пролежав на дивані і тепер перепозичає гроші у друзів та знайомих. Залишився «друг», готовий позичити дещицю, але на кабальних умовах. Інакше прийдуть кредитори і винесуть з хати останні меблі.

- Ви ж не хочете, щоб з дому винесли останній диван разом з телевізором? – каже влада людям. То погоджуйтеся на «менше зло».

Але зло у всякому разі є злом. Проблема не вирішується посиленням боргового зашморгу. Нашому ледареві слід підняти зад з дивана й почати заробляти самому. Урядові нарешті слід почати займатися тим, для чого його призначив народ – справжніми реформами, стимулюванням бізнесу, покращенням умов життя людей.

Відомий економіст Ернандо де Сото у бестселері «Загадка капіталу» дійшов висновку, що бідні країни мають у своєму розпорядженні мільярди доларів «мертвого» капіталу, які не використовують через інституційну неспроможність.

Це твердження стовідсотково стосується й України.

За п’ять років можна було б наповнити державну казну доверху. З різних джерел. Звичайно, якщо впроваджувати справжні реформи.

За даними того ж таки МВФ, в Україні 45 відсотків економіки перебувають у «тіні». Величезні гроші. Якби в Україні працювали закони, що підтримують і захищають бізнес, ми б давно позбулися потреби позичати за кордоном.

Усі знають, що потрібні для економіки гроші заходять в країну у вигляді інвестицій.  

У 2005 році Україна отримала 7,8 мільярдів доларів іноземних інвестицій.

У 2008 році – 10,9 мільярдів.

У 2012 році – 8,4 мільярди.

А тепер порівняймо: 2,2 мільярди інвестицій минулого року і жалюгідні 1,3 мільярди за перше півріччя цього року.

Відчуваєте різницю?

За всієї бурхливої імітації реформ величезні світові потоки капіталу оминають Україну. А ви б самі вклали вільні гроші в країну, де вже п’ятий рік іде війна, і яка знаходиться на 131 місці за рівнем корупції та на 150 місці за свободою бізнесу, нижче за велику кількість африканських країн?

А ще минулого року українці, що працюють за кордоном, перерахували в Україну 10 мільярдів доларів. Ці гроші теж могли б працювати на економіку країни.

Отже, питання:

Чи справді Україні так потрібні гроші від МВФ?

Чи уряду слід нарешті почати працювати, щоб залучати гроші в економіку з інших джерел?

Влада збільшує ціну на газ для населення, але досі не може розвинути українську газовидобувну промисловість.

За останні два роки видобуток газу в нас зріс аж на лише на три відсотки. Ганьба і сором. Якби в українські родовища газу вкладалися достатні гроші, Україна могла б швидко перейти на повне забезпечення себе вітчизняним газом за значно нижчою ціною. Постає питання: куди ж ідуть надприбутки, що їх отримує держава за вже видобутий газ?

А ще існують альтернативні джерела. Наприклад, за твердженнями експертів, агропромисловий комплекс України володіє ресурсами для виробництва біогазу, здатними замістити 1,5 млрд куб м газу на рік. Тільки владі, що обслуговує олігархів, це не цікаво.

Та навіть якщо вже прийнято рішення про підвищення тарифів, уряд повинен, згідно з законодавством, надати пенсіонерам і малозабезпеченим людям субсидії в достатньому обсязі.

Замість цього в бюджеті субсидії скорочуються на 16 млрд. гривень. Це означає, що багато українців допомоги від держави не отримає. Люди або помиратимуть з голоду, або просто припинять платити. При тому, що заборгованість за житлово-комунальні послуги вже становить безпрецедентні 38,4 млрд. гривень.

Чи міг уряд знайти гроші на субсидії з інших джерел?

Безумовно. Про це говорить навіть побіжний аналіз бюджету.

Ось такі витрати заплановано виділити на бюрократію і силові відомства: поліція – 29,6 млрд. гривень, нацгвардія – 12,4 млрд., СБУ – 9,4 млрд., МВД – 11,7 млрд., фіскальна служба – 11,5 млрд., навіть неіснуюче Державне бюро розслідувань отримало 1,1 млрд.

Отже, влада щедро викинула 75,7 мільярдів гривень народних грошей на одних лише силовиків, які не виробляють нічого. А для повної компенсації драконівських комунальних тарифів у держави коштів не знайшлося.

Що вже казати про субсидії, якщо найважливіші сектори розвитку економіки фінансуються за залишковим принципом: на енергетику виділено жалюгідні 3,4 млрд., енергоефективність - 2 млрд., сільське господарство - 6,9 млрд., на культуру - 7 млрд.  Вчителі не побачать багаторазово обіцяного підвищення більш ніж скромних зарплат.

Бюджет-2019 є антинародним бюджетом. Це – бюджет проїдання тих ресурсів, що ще залишилися в Україні. Це – бюджет бідності і виживання на межі жебрацтва.

З іншого боку, це бюджет олігархів, які роблять усе, щоб їхньому пануванню не настав край. Вони вкидають мільярди гривень на силові структури, щоб ті розганяли мітинги й акції протесту голодного, зубожілого народу. Додамо сюди ще «промивання мізків» - сумнозвісний і відверто шкідливий Інститут національної пам’яті отримає вдвічі більше грошів, ніж торік і вчетверо більше, ніж позаминулого року.

За такою моделлю виживають найбідніші репресивні режими світу на зразок диктатури Дюваль’є або людожера Бокасси.

Влада свідомо йде на непопулярні кроки перед самими виборами – значить, грошей в скарбниці дійсно немає, навіть на мізерні подачки електорату. Економічна ситуація в країні є гіршою, ніж ми можемо собі уявити.

Гасла «армія – мова – віра» почали реалізовуватися. Але ці гасла не намажеш на хліб, ними не сплатиш квітанції за комуналку. На виборах побачимо, чи не увірветься терпець в народу, і чи не покаже він цій владі велику дулю на виборах, яку до цього ховає в кишені, і якої не фіксують опитування громадської думки.

Адже ж якщо владу негайно не змінити на цих виборах, боюся, до наступних виборів Україна може й не дожити.