На превеликий жаль останній час Україна перебуває у кризі своєї державності.
Величезний потенціал нашої країни через низку причин
використовується більшими гравцями на міжнародній арені лише як ресурс. Роки
застою та економічної кризи зробили реальністю невтішний діагноз – масову
недовіру українського суспільства до органів державної влади, політиків та
правосуддя. Як відомо мрією кожного свідомого громадянина є правова держава,
без усіх атрибутів якої неможливо становлення принципів демократичності та
прозорості, до яких ми всі прагнемо. Для подолання перепон до відродження
України потрібно було якнайшвидше розпочати реформування органів державної
влади, а саме правосуддя, яке тягнуло за собою найбільший тягар недовіри
населення з усіх державних інститутів.
За
основу реформи Конституційного суду України були взяті кращі здобутки передових
держав Європейського Союзу та США, які вилилися у прийнятий новий закон «Про
Конституційний Суд України». Нова законодавча база діяльності Суду передбачала
нову процедуру призначення суддів, введення інституту конституційної скарги та
аполітичний процес звільнення суддів, що припускав ініціацію цього процесу лише
за поданням самих суддів Конституційного суду.
Плюси та мінуси реформи
Нові судді до Конституційного суду призначаються за новою
конкурсною процедурою, що і має гарантувати головні фокуси розвитку
реформованого органу – аполітичності та прозорості. Перш за все кандидати
повинні мати 15 років досвіду роботи у сфері права, високі моральні якості та
визнаний рівень компетентності. І такі вимоги не є завищеними – за словами
відомого вченого юриста Конституційний Суд повинен бути «негативним
Парламентом», тобто органом, що повинен обмежувати Верховну Раду та запобігати
зловживанню владою, а працювати в ньому мають лише найкращі юристи країни.
Інноваційним
у законі «Про Конституційний Суд України» також був пункт про введення
інституту конституційної скарги, згідно з яким фізичні та юридичні особи
зможуть звертатися до Конституційного Суду, якщо їх конституційні права були
порушені під час розгляду справ у звичайному суді. Також хотілося б детальніше
зупинитися на новій процедурі звільнення суддів Суду, яких тепер не може
звільнити ні Президент, ні Верховна Рада, ні З’їзд суддів, а лише самі судді
Конституційного суду. Таке нововведення дозволяє уникнути політичного тиску з
боку органу призначення.
Але є й
негативні сторони у цій реформі. Конкурсну комісію з боку Президента створює
сам голова держави, у якій рівень компетентності не установлений законом – його
обирає також Президент, що дає йому у руки додатковий адміністративний ресурс у
формуванні КСУ. Верховна Рада призначає суддів по-старому – через Комітет з
питань правової політики та правосуддя.
Особистість
нового голови КСУ
На завершення необхідно відмітити нового голову КСУ –
Станіслава Шевчука, який є імпульсом подальшої реформи. Адже Станіслав
Володимирович має не лише чисту біографію, але й величезний міжнародний досвід
– робота у Світовому Банку, ООН, ОБСЄ. Вже 28 років був науковим консультантом
судді Конституційного Суду України, а через три роки діяльності очолив Центр
порівняльного права, де займався аспектами правової галузі, щодо європейської
інтеграції України.
Вже на
наступний день після обрання Станіслава Шевчука був прийнятий регламент, що
дозволив розблокувати роботу Конституційного Суду та прийняти рішення, яких так
довго очікували від Конституційного Суду – визнання неконституційними
оподаткування пенсій та Закону «Про засади державної мовної політики».
Також
важливою частиною роботи нового голови КСУ Станіслава Шевчука є міжнародна
діяльність, якій він приділяє вагому частину свого часу. Так за квітень в нього
вже друга поїздка, остання це міжнародна конференція «Конституційне правосуддя
– виклики і перспективи», в які Голова КСУ Шевчук зазначив свій головний
меседж, а саме привернення уваги колег суддів сусідніх країн щодо питання
притягнення суддів КС РФ до відповідальності за створення передумов для анексії
Криму. В продовжені цієї теми він виклав цікавий документ про спільну заява на
Конференції Європейських конституційних судів 2015 року, що показує, що в
України є механізм, який доводить злочин 19 суддів КС Російської Федерації за
рішення про приєднання Криму та можливіть поновлення попереднього юридичного стану,
тобто повного встановлення над Кримом суверенітету України.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.