Олегу можна, а Роберту – зась?

Чому обурюється Тягнибок

Лагідний березневий вечір. Телеканал «Ньюс Ван». У студії двоє – ведучий Тигран Мартиросян і той, хто знає все або майже все. Сьогодні публіку розважає просвітництвом Олег Тягнибок. Він швидко, можна сказати, професійно входить у роль. Насуплені брови, гнівний голос, пафосні слова і різкі помахи рук. Це вам «не добрий вечір, малята». Були б діти біля телевізора – треба забирати: справжній бабай. Пан націоналіст нещадно критикує все і всіх. Особливо дістається на горіхи депутату Сейму Польщі Роберту Вінницькі, який цинічно глумився над червоно-чорним прапором: топтався по ньому і назвав бандерівською ганчіркою.

Тягнибок обурений. Тягнибок гнівно засуджує таку поведінку польського політика. Але стійте, стійте, стійте… Стоп, машина! Чому цей голос сягає драматичних, ба, навіть трагедійних висот? Хто сьогодні у ролі високого судді? «Добрий лікар» Тягнибок? Той самий, який не просто засвітився, а загруз у ксенофобських скандалах, який чи не першим в українському політикумі посіяв зерна національної ворожнечі. Згадати? Спробуємо. Гора Яворина і полум’яний спіч про "нечисть", «побратим» Мирошниченко і голлівудська зірка Міла Куніс, феєрична орлиця Ірина Фаріон і її історико-лінгвістичні вправи, Центр Симона Візенталя і «почесне» п’яте місце в топ-10 антисемітів світу. Замало? Ну, тоді згадаємо ще думку Віктора Ющенка: «ВО «Свобода» - ультраправа партія, в якій проглядаються елементи нацизму».

Пане Тягнибок! Брутальний депутат Сейму Польщі – негідник? А Ви після всього, що наговорили і натворили – цнотливий праведник і святоша?!

Борис Колов