Уявіть картину. «1942. Увага! Шановні пасажири, потяг Берлін-Москва прибуває на 1 колію!.» Вдалося? Фантастика, еге ж.
Київ-Москва
Уявіть
картину. «1942. Увага! Шановні пасажири,
потяг Берлін-Москва прибуває на 1 колію!.»
Вдалося? Фантастика, еге ж. А тепер
повернемось в реальність, київський
вокзал, звичайний день, оголошення те
ж саме тільки пункти призначення різні
– Київ-Москва. Здається нереальним, що
через дві країни, які у стані війни, досі
курсує поїзд. І це четвертий рік війни...
Так
чому так? Невже так важко відрізати
залізничне сполучення з Росією, так
само як Україна зробила в повітряному
просторі?
Розберемося
в основних причинах. По-перше, як там не
було у нас є люди, які досі сумують за
своїми родичами в Росії. Але даний
прошарок мізерний, не думаю, що вони
потребують аж щотижневого поїзда. Вони
б могли задовольниться ішими засобами
транспорту.
По-третє,
варто зазначити, що є люди, які досі не
усвідомили, що заробити грошей можна
більше в Європі ніж в Росії. Це переважна
кількість низько кваліфікованих
працівників. Їхні результати праці
видно на «мегаспорудах» в Росії, як
стадіон для Чемпіонату світу в
Санкт-Петербурзі та в інших містах. Люди
просто не бачать іншого шляху. Це не є
проблемою. Державі слід показати, що є
перспективніша зона для заробітку. Все
це прийде з часом, люди мусять мати час
для переорієнтування, їм потрібного
його дати, для розбивання стереотипу
«дружнього народу північного».
По-третя,
якщо закриється кордон, на думку багатьох
«експертів» та тих, хто завжди знає як
краще, люди будуть їздити через сусідню
Білорусію. Люди, що підтримують цю
позицію, вважають, що закриття кордону
викличе незручності та збитки.
Скажемо,
що так, це буде головний шлях до Російської
Федерації. Вважаю, що ситуація
повториться,як це сталося із закриттям
російських соціальних мереж «Вконтакте»
та інших. Ніби є вихід: скористатися
програмою для зміни IP адресу, але все
одно це потребує додаткового часу, самої
програми тощо. Так само з кордоном. Хочеш
поїхати за «порєбрік» потрібно перше
заїхати в Білорусію і тільки потім вже
в Росію. Затратно як і з часом, так і
грошима. Потік зменшиться і його буде
легше контролювати.
Сьогодні
надалі частіше звучать з вуст політиків
будь-якого рангу щодо закриття кордону
з агресором. Але чому тільки зараз, коли
пройшло вже чотири роки.
Це
найголовніші аргументи, які апелюють
проти повного закриття кордону з Росією.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.