Закон національної ненависті!

21 февраля 2018, 21:36
0
224
Закон національної ненависті!

Польща у всій своїй красі продемонструвала світу, що вона готова жити минулим і на основі цього будувати майбутні відносини. Така собі маленька копія Росії на західному кордоні.

Закон національної ненависті!


Польща у всій своїй красі продемонструвала світу, що вона готова жити минулим і на основі цього будувати майбутні відносини. Така собі маленька копія Росії на західному кордоні.

Треба зрозуміти, що сталося: Польща ухвалила зміни до «Закону Про Інститут національної пам’яті», в якому законодавчо затвердила непричетність польського населення до злочинів під час Голокосту та засудила антипольську діяльність підрозділів ОУН та УПА, а також їхнього керівника Степана Бандери, будь-яка згадка про якого як героя карається штрафом або ув’язненням. І це відбувається в державі, що є членом ЄС, котре сповідує принципи толерантності та поваги до ближнього.

Найприкріше є те, що західні землі України названі «східною малопольщею». Ще один так званий «старший брат»? А взагалі, як це трактувати: як територіальні претензії? Дуже шкода, що таке питання постало у відносинах із західними сусідами.

Полякам, що перебувають в «сенаті», не подобається ОУН. Звичайно, ця організація боролась будь якими доступними засобами за незалежність від окупанта, котрим на той час була Польща. Так, потрібно визнати, що окремі їх вчинки мали ознаки терористичних актів, але це було вимушено.

У той час Польща проводила масові репресії щодо етнічного народу, так звану «пацифікацію», «осадництво» тощо. І поява жорсткого руху опору є закономірним явищем. Його лідери відстоювали національні інтереси, за що вони потім і віддали життя.

Чому поляки так вчепилися в Бандеру. Невже ця постать так дошкуляє їм? Чому вони постійно закидають йому співпрацю з гітлерівською Німеччиною. Причина, на мою думку, дуже проста. В українській історії майже не існує фактів співпраці з нацистами на довгостроковій основі, а от в Польщі – навпаки. Варто згадати про події в Чехословаччині 1939 року, коли Польща на чолі з Пілсудським разом з Третім Рейхом та Угорщиною змовилися та поділили цю країну без будь-яких нарікань від Англії та Франції. Останні принесли в жертву Чехословаччину задля «умиротворення» агресора і всіх ця ситуація задовольняла. Польща напевно забула про це. Можливо їй треба про це нагадати.

Як багато можна згадати, але українці виявали величезну витримку щодо польського закону. А поляки виявилися тими, що легко піддалися на провокації та маніпулювання. Пілсудський ще казав, що без вільної України не можлива вільна Польща. Безумно він мав рацію. Сьогодні Україна є своєрідним щитом європейської цивілізації проти східної орди. Польщі варто замислитись, чи хоче вона сприяти знищенню цієї останньої цитаделі.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
ТЕГИ: Украина-ЕС,УПА,ОУН-УПА,законопроект,Польща,Європейський Союз,Степан Бандера,неонацисти,історія,Україна,націоналізм,Історія України,націоналісти,репресії
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.