До Вашої уваги — п'ята, заключна частина серії публікації на основі методички «Несплата за ЖКП – що потрібно знати».
Раніше у серії публікацій ми поговорили про типовий договір, коли можуть відключити від мережі, реструктуризацію заборгованості (), про те, як відбувається процес примусового стягнення заборгованості через суд та що таке судовий наказ та як його скасувати (), що робити, якщо судовий наказ за Вашою скаргою скасовано, але постачальник звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості (), про позовну давність і можливість перерахунку суми заборгованості (). Тепер поговоримо про те, у якому випадку на майно можуть накласти арешт, що таке заочне рішення і які ризики воно несе, як відбувається виконання судового рішення.
НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА МАЙНО В ХОДІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Відповідно до ст. 151–153 ЦПК України комунальники мають право просити суд винести ухвалу про арешт майна неплатника, включаючи як рухоме, так і нерухоме майно.
Накладення арешту не означає позбавлення споживача права власності на своє майно або можливості ним користуватися. Це захід, який приймається судом для запобігання уcкладенню або унеможливленню невиконання судового рішення в майбутньому (ст. 151 ЦПК України).
Причому позивач, який заявляє про застосування судом способу забезпечення свого позову, повинен вказати причини, у зв'язку з якими позов необхідно забезпечити, спосіб забезпечення з обґрунтуванням його необхідності. Види забезпечення позову мають бути співмірні заявленим вимогам.
Не забувайте, що Ви маєте право брати участь у розгляді клопотань, поданих виконавцем послуг (у тому числі щодо накладення арешту на Ваше майно), і заперечувати проти задоволення таких клопотань. Апелюйте на неспівмірність такого заходу забезпечення, як арешт, із сумою заявлених вимог, на недоведеність позивачем того, що «ненакладання» арешту унеможливить або ускладнить виконання судового рішення в майбутньому).
СУДОВА ПРАКТИКА. п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року: «Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування».
Враховуючи це, Ви маєте контролювати, чи знято арешт на майно, якщо справа скінчилася Вашою перемогою або Ви виконали судове рішення. Арешт, накладений ухвалою суду як засіб забезпечення позову, знімається за Вашою заявою!
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ. КОЛИ ПРИЙМАЄТЬСЯ, ЯК ПЕРЕГЛЯДАЄТЬСЯ, ЯКІ РИЗИКИ НЕСЕ?
Аналогічно судовому наказу про прийняття заочного рішення Ви дізнаєтеся постфактум.
Ст. 224 ЦПК України встановлює умови для ухвалення заочного рішення:
• Ваша неявка на судове засідання;
• Ви належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи;
• позивач (надавач ЖКП) не заперечує проти заочного рішення.
Практика дає підстави стверджувати, що заочні рішення приймаються судами і тоді, коли позивачі насправді не були повідомлені належним чином про дату та час слухання. Очевидно, що позивач не заперечуватиме проти заочного розгляду, оскільки йому не вигідна Ваша активна участь у справі та відстоювання своєї правової позиції.
Ви повинні знати! Суд не пізніше трьох днів від дня проголошення заочного рішення зобов'язаний надіслати Вам його копію рекомендованим листом із повідомленням про вручення (ст. 227 ЦПК України). Але нерідко норми закону з тих чи інших причин не виконуються (рішення не відправляється або не вручається Вам).
Заочне рішення, як і «звичайне», є підставою для видачі судом виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження. Таким чином, заочний розгляд справи небезпечний тим, що Ви можете дізнатися про наявність рішення вже від державного виконавця.
Не варто панікувати! Заочне рішення переглядається судом, який його прийняв, за вашою заявою. Така заява подається протягом 10 днів від дня отримання копії заочного рішення (ст. 228 ЦПК України).
Таким чином, як і в ситуації з отриманням судового наказу, зазначайте реальну дату отримання копії заочного рішення, аби власноруч не позбутися права на його перегляд.
Відповідно до ст. 229 ЦПК України:
Зверніть увагу! Заочне рішення може бути скасовано, якщо:
o Ваша заява за формою та змістом відповідає вищевказаним вимогам ст. 229 ЦПК України;
o Ви довели суду, що або взагалі не повідомлялися про розгляд справи (не отримували повістки, не розписувалися при їх одержанні, не мешкаєте за адресою, на яку вони відправлялися тощо), або повідомлялися, але не могли прибути в суд через поважні причини (знаходження в лікарні, тимчасове проживання за іншою адресою або в іншому населеному пункті, відрядження тощо);
o в заяві про перегляд заочного рішення Ви посилаєтеся на конкретні докази, які підтверджують хоча б часткову необґрунтованість вимог комунальників, неправильність розрахунку суми заборгованості, ненадання або неналежне надання комунальної послуги.
Не забудьте, що заява про перегляд заочного рішення, як і заява про скасування судового наказу, подається до суду в двох екземплярах, до яких додані докази, а на третьому працівник судової канцелярії має поставити відмітку про її прийняття.
Подаючи заяву про перегляд заочного рішення, Ви повинні сплатити судовий збір у сумі 275,60 грн. За інтернет-адресою оберіть сторінку суду, і в розділі «судовий збір», вибравши вкладку «заява про перегляд заочного рішення», сформуйте квитанцію або сплатіть судовий збір у режимі онлайн. Після скасування заочного рішення суд має призначити слухання справи заново в загальному порядку. У цьому випадку, ознайомившись із матеріалами справи, потрібно скласти письмові заперечення проти позову, до яких долучити всі наявні у вас докази.
ВИКОНАННЯ ТА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує боржнику про необхідність самостійно виконати рішення та зазначає, що в разі ненадання документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення зі стягненням із боржника виконавчого збору й витрат, пов’язаних із організацією та проведенням виконавчих дій. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно зі ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ст. 57 вказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що є на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
• винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
• проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня від дня виявлення майна.
Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше, ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.
Пам'ятайте! Описане та арештоване може бути лише майно, яке належить боржникові! Тому треба доводити, що рухоме майно, яке є у Вас вдома, Вам не належить, а перебуває в тимчасовому користуванні.
У разі невиконання боржником рішення майнового характеру в строк до 7 днів для самостійного його виконання постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від суми, що підлягає стягненню. Таким чином, у випадку примусового стягнення заборгованості, крім основної суми боргу, споживач буде вимушений сплатити ще й виконавчий збір.
У законодавстві не встановлені ні нижня, ні верхня межа заборгованості за ЖКП. Але якщо сума боргу не перевищує десяти мінімальних зарплат (ч. 7 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»), тобто 14 500 грн, виконавча служба може стягнути борг за рахунок будь-якого майна, крім житла.
У будь-якому випадку, рахується співмірність боргу з вартістю житла. Тому боятися, що у Вас заберуть квартиру за те, що Ви заборгували 10 тисяч гривень, не варто. У такому випадку співробітник ВДВС зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Звернення стягнення на будинок чи квартиру проводиться за відсутності у нього достатніх для покриття заборгованості коштів або рухомого майна. Стягнення на нерухоме майно відбувається в останню чергу.
Варто пам'ятати! Законодавство передбачає можливість розстрочки та відстрочки виконання рішення (ст. 217, 373 ЦПК України, ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Ці інструменти можуть застосовуватися лише за Вашою заявою (право ініціювання цього питання надано і виконавцю, але ми не впевнені, що він ним скористається). Розгляд заяви про відстрочку/розстрочку виконання рішення суду відбувається як на стадії прийняття рішення у справі, так і після — на етапі його виконання. Обґрунтовувати свою заяву необхідно обставинами, які ускладнюють виконання рішення: хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, знищення/пошкодження майна, в тому числі в районах здійснення АТО, низький рівень доходу сім’ї.
Якщо боржник відмовиться виконувати судове рішення, державний виконавець має право звернутися до суду з заявою про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за кордон (ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 3771 ЦПК України).
Знайте! Обмеження Вас у праві виїзду за кордон на етапі розгляду справи (як спроба забезпечення позову) є абсолютно незаконним! Воно може застосовуватися на етапі виконання рішення за поданням державного виконавця (Лист Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013 року).
Отож, шановні споживачі! Як бачите, законодавство передбачає чимало правових інструментів для протидії свавіллю монополістів. Звісно, комунальники також наділені важелями тиску на Вас, маючи можливість здійснювати примусове стягнення заборгованості за ЖКП. Тому саме Ваші активні дії значно ускладнять життя виконавцю послуг, а в багатьох випадках — позбавлять його права на стягнення з Вас сум заборгованості. Уявіть собі, що тисячі українців одночасно подадуть заяви про скасування судових наказів, перегляд заочних рішень і почнуть доводити необґрунтованість вимог постачальників комунальних послуг!
Пропонуємо Вам активно користуватися цими правовими механізмами, а судова практика, наведена в нашій методичці, може допомогти Вам при розгляді спору з надавачем комунальних послуг.
Знайте свої права та активно використовуйте правові можливості для того, аби вони в жодному разі не порушувалися!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.