Відмовляєтеся платити за ЖКП? Маєте знати! (ч.4)

18 июня 2016, 19:00
0
282
Відмовляєтеся платити за ЖКП? Маєте знати! (ч.4)

Продовжуємо тему неплатежів за житлово-комунальні послуги. Цього разу говоримо про позовну давність та можливість перерахунку суми заборгованості.

Продовжуємо тему неплатежів за житлово-комунальні послуги. Нагадаємо, повну методичку «Несплата за ЖКП – що потрібно знати», від громадської ініціативи «Тарифна мобілізація», можна безкоштовно завантажити за посиланням: http://korrespondent.net/url.hnd?url=https%3a%2f%2fdrive.google.com%2ffile%2fd%2f0B8VnM3zwsTLhLVlzeXdsM1otYnc%2fview.

Раніше у серії публікацій ми поговорили про типовий договір, коли можуть відключити від мережі, реструктуризацію заборгованості (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3697774/), про те, як відбувається процес примусового стягнення заборгованості через суд та що таке судовий наказ та як його скасувати (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3698580/), що робити, якщо судовий наказ за Вашою скаргою скасовано, але постачальник звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3699262/).

Тепер варто згадати про два важливі аргументи, які дають можливість споживачеві значно зменшити свій борг за комуналку. Це позовна давність та можливість перерахунку суми заборгованості.

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ! ЩО ЦЕ І ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ?
Часто трапляється, що до суми позовів постачальники послуг включають заборгованість минулих періодів. Ви повинні знати, що позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У нашому випадку йдеться про строк, протягом якого комунальники можуть звернутися до суду з позовом про стягнення з Вас заборгованості з ЖКП.

Строк позовної давності встановлено тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України), а для вимог про стягнення штрафу і пені — в 1 рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). Однак, згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони. Очевидно, що постачальник послуг про це заявляти не буде, тому Ви повинні уважно вивчити розрахунок заборгованості і в разі включення до нього сум, на стягнення яких постачальник вже втратив право, письмово заявляти суду про застосування позовної давності.

Приклад. Із розрахунку ціни позову Ви розумієте, що з вас хочуть стягнути 15 тис. гривень, із яких 9 756 – заборгованість за 2010–2012 роки. Позов подано в січні 2016 року. Отже, виконавець послуг має право стягувати з Вас заборгованість виключно в межах позовної давності, тобто заборгованість за послуги, спожиті з січня 2013 року (у зв'язку з цим, заявивши суду про застосування позовної давності, Ви можете розраховувати на зменшення суми до стягнення на 9 756 гривень).

Заявити про застосування позовної давності можна в письмових запереченнях або шляхом подання окремої заяви.

ПЕРЕРАХУНОК СУМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Часто комунальники, обґрунтовуючи суму, яку слід стягнути зі споживача, додають до позову лише розрахунок заборгованості, зроблений власною бухгалтерською службою. Пам'ятайте: сам по собі розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, не може бути єдиним доказом наявності заборгованості та її розміру. Крім того, цей письмовий доказ не має будь-яких привілеїв у порівнянні з доказами, поданими Вами.

Наша позиція узгоджується з судовою практикою: так, Вищий спеціалізований суд України в своїй Ухвалі від 13.04.2011 року зазначив, що «суди правильно не прийняли в якості доказу надання послуг надані позивачем довідки про нарахування вартості послуг, вважаючи, що такі довідки не підтверджують надання послуг та отримання їх відповідачем».

Печерський районний суд м. Києва в своєму рішенні від 31.10.2012 року зазначив, що позивачем не надано жодного доказу в обґрунтуванні рахунку, не надані підтвердження надання послуг та їх обґрунтованості, враховуючи відсутність між споживачем та виконавцем договірних відносин.

Проте сама по собі відсутність договірних відносин у сфері ЖКП не є підставою для звільнення споживача від оплати за фактично отримані послуги, при цьому їх надання та обґрунтованість нарахування оплати має бути підтверджена відповідними доказами. Саме відсутність необхідних доказів у цьому випадку дала суду підстави для відмови позивачу в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за ЖКП.

Не радимо в основу своєї правової позиції ставити відсутність договору про надання ЖКП. Крапку в цьому питанні поставив Верховний Суд України, прийнявши Постанову від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, в якій зазначив: відсутність договору з позивачем не позбавляє обов’язку оплатити надані послуги в межах строку позовної давності.

Тому слід звертати увагу суду на: недоведеність факту надання послуги, її неякісність, Ваші звернення до виконавця з цього приводу, акти-претензії тощо. Постачальник повинен доказувати обґрунтованість і розмір своїх вимог!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.