Власник сторінки
член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий
У це просто неможливо повірити! Але скандальні «премії Коболева» повертаються. І немає значення у якій формі чи вигляді, але це беззаперечний факт.
Абсурдно, але так є. Іще не завершився суд над Коболевим про
незаконність виплати йому 261 млн. грн, а уряд планує дозволити і далі
використовувати механізм преміювання за малювання на парканах потужну і
невтомну діяльність все нових і нових талановитих менеджерів «Нафтогазу». Нагадаю
для тих хто забув, що саме «талановитими менеджерами» назвав Коболева колишній
президент США Байден, а тоді віце-президент.
Що каже уряд? Голова та його заступники (а там підтягнуться й десяток
інших працівників) можуть отримати загальну річну премію у сумі 36 окладів. Отож,
попередній підрахунок каже нам, що отримають мінімум (!) по 20-30 млн. грн
залежно від посади. Весело? Дуже. Хороші учні Коболева.
Я ж сподіваюсь, що всі члени «Нафтогазу» вірні європейським демократичним
цінностям і не вважають, що хтось «рахує чужі гроші». Поки що «Нафтогаз» іще державна
компанія. Як би сильно сукупний образ українського олігарха «Рінат Ахметов» не
хотів би його роздробити і приватизувати (про це іншим разом поговоримо).
У чому важливий момент цих премій? «Премія Коболева» - це узаконена
корупція з боку американських і європейських партнерів. Тобто, Коболев не
отримав усі свої мільйони. Довелось поділитись. Як тут не згадати Амоса Хохштейна
– «смотрящего» за «Нафтогазом» і Коболевим від Байдена і США. І у випадку необгрунтованих
високих зарплат і премій Корецького, його попередників – частина коштів іде на благодійність
нагальні потреби.
Захисники Коболева та йому подібних завжди апелювали, що мовляв такі
ж високі зарплати у європейських чи американських директорів нафтогазових компаній.
І тому Коболев буде нарозхват після свого звільнення з «Нафтогазу». І його з
радістю заберуть провідні потужні компанії ЄС. Ага. Забрали. Два рази забрали.
Звичайно, нікому він не потрібен. Так як і нинішні талановиті менеджери на пару
з колишнім головою «Нафтогазу» Корецьким, що нині прем’єрствує.
Словом, ці премії – це біч, прокляття українських чиновників і
корупціонерів, які прикриваються європейськими, ринковими (капіталістичними) цінностями,
а самі хочуть і далі жити при розвинутому соціалізмі. Насправді, премія – річ хороша
і потрібна. Але коли нею оперують захланні і жадібні представники, то появляються
Коболев, Вітренко, Чернишов, Корецький і їх наступники.
Жаль, що президенту Зеленському не платять премії. Інакше у «Нафтогазі»
був би серйозний аргумент для підтримки своєї позиції. Мовляв, «і Зеленський
такий самий як ми».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.