Атеїст Федоров і Гоголь

Колишній міністр оборони та невдаха «кандидат у президенти» Михайло Федоров втрапив у скандал. Або дав маху (російською - опростоволосился).

Федоров похвалився, що твір Гоголя «Мертві душі» - його улюблений твір, а значить Гоголь є його улюбленим письменником. От тільки у колл-центрівському і діджиталізованому світогляді Федорова «Мертві душі» виявилися навчальним твором для обманів, афер та «розводняка».

«Для мене це більше була книга про бізнес. Типу, знаєте, бізнес-література», - буквально слова Федорова. Тоді «Каменярі» Франка – про масонів, хаха.

Нагадаю, що бізнес-модель головного героя «Мертвих душ» Чичикова будувалася на шахрайській схемі: він скупував померлих кріпаків, які за паперами все ще числилися живими. І після набору тисячі таких «душ» планували закласти їх державі як реальне «майно» і отримати під них 200 тисяч рублів.

Це, до речі, якщо хтось думає, що бандитські колл-центри, які розплодилися в Україні під час війни обійшлись без міністр цифрової трансформації Федорова – той помиляється. З цікавістю би почитав розшифровки НАБУ і САП за участю Федорова та фігурантів справ про колл-центри. Там же також обманювали тисячі душ.

Так от. Федорова висміяли, повозили «мордой об асфальт», поцькували за таке примітивне і жлобське сприйняття твору «Мертві душі». Заслужив. В принципі слова Федорова про «Мертві душі» цілком на часі. Говорячи мовою, якою писав Гоголь, «дабы дурь каждого видна была».

Зрештою, Гоголь – це ж не космополітичні та цинічні сучасні «жадани, забужки, андруховичі, подерв’янскі, дереші, винничуки». Прізвища просто згадані у вільному порядку.

Більше того, я думаю, що Федоров і не читав Гоголя. Бо якби читав, то знав би і розумів би, що це не про бізнес, а про православний духовний світ. До речі, не католицький, не греко-католицький (уніатський), не протестантський, не загальнохристиянський, а саме православний духовний світ.

Ну, dumb Федоров. Просто dumb. Вибачте за такий «французький». І це про нього там щось кажуть «йти у президенти»? Хоча, думаю, що Зеленський, Залужний, Буданов, Білецький, Порошенко, Притула, Кім та всі інші подібні «кандидати у президенти» – в одному ряду із Федоровим щодо «мертвих душ».

І тепер тим паче зрозуміло, що ті, хто «сцени» про підтримку Федорова («картонні майдани») – це просто кадри із фільму з Джимом Керрі «Dumb & Dumber» (Тупий і ще тупіший).

Федоров - це примітивний атеїст (навіть не начитаний) або примітивний язичник (таких також багато). І Федоров навіть не намагається осмислити свій атеїзм. Для нього головне - бабло. Тому навіть колосальний по змісту твір Гоголя «Мертві душі» він називає бізнес-посібником.

Гоголь був православним за віросповіданням і своїм життям. І настільки інтегрованим у духовне життя, що практично кожен його твір був по своїй суті православним. І те, що зараз це хтось не хоче, не може, не здатен помічати – це тимчасове явище.

Тому атеїст або язичник Федоров (не знаю чи він християнин) тим паче не бачить у творах Гоголя те, що сам Гоголь туди і «зашив». А те, що Федоров атеїст може вказувати його оцінка своєї роботи: «Робота міністерська – це божественна якась робота, тому що ти проектуєш правила гри для мільйонів людей. Це там Бог є, і не знаю, хто ще є».

З точки зору Гоголя саме Михайло Федоров і є «мертвою душею». Якщо коротко, то мертвими душами є не лише померлі селяни, а й поміщики, чиновники, оскільки вони загрузли у гріхах, жадібності, пристрастях. Фактично людина за життя стає «мертвою» душею. З чим і вітаю Федорова як класичного представника сучасної влади і тієї частини суспільства, яка поділяє погляди Федорова та малює на його захист «картонки».

Словом, насправді цікаво. І Федорову було би добре дійсно прочитати цей твір не з позиції жлоба і бариги.