Дайош 30 грн за кіловат! І 5,5-6 грн для населення

НКРЕКП буде розглядати питання підвищення прайс-кепів. Зараз – 15-17 тис. грн\МВт. Буде – до 20 тис. грн/МВТ. Ціна для бізнесу підросте. 30 грн за кіловат не буде, але 25 буде точно.

Але підстав для цього немає. Ні економічних, ні політичних. Є просто примітивне бажання, хотєлки, забаганки учасників ринку, які хочуть компенсувати свої втрати в інших сферах.

Скільки разів за час війни підвищували прайс-кепи? П’ять. Це буде шостий. «Регулятор» (НКРЕКП) вбачає потребу у підвищенні прайс-кепів. Завжди по суті один аргумент – є дефіцит електроенергії і тому потрібно «рятуватись» за допомогою імпорту. Дефіциту окрім у зимовий період і частково літній (але не цього літа, наприклад) – немає. Але навіть зимою імпорт електроенергії не рятує споживачів, а виконує роль, грубо кажучи, стабілізації енергосистеми. Тому навіть у такій ситуації підвищенні прайс-кепи відіграють роль виключно додаткового збагачення.

Є дефіцит? Нехай держава, ЕКУ, «Енергоатом» імпортує. А перепродувати, спекулювати на електроенергії «Енергоатому» - це мародерство у час війни.

Але. Зважаючи на те, що повноцінного ринку електроенергії в Україні немає, то прайс-кепи не відіграють тієї ролі, яку вони повинні відіграти на ринку. Вчора, сьогодні і завтра в Україні зростання прайс-кепів буде просто забезпечувати додаткові, неконтрольовані прибутки трейдерів.

Звідси і постійні стогнання, що потрібно взагалі скасувати прайс-кепи і тоді «ринок все порєшає».

Взагалі що таке прайс-кепи? Це фактично заборона для компаній, що володіють монополією, встановлювати високі і необгрунтовані ціни на електроенергію. Але це таке. Мєлочь. Важливіше інше. Прайс-кеп – це інструмент для регулюванню норми прибутку. Простіше кажучи, щоб хитрий бізнес (є ж і не хитрий бізнес) не жирував на спекуляціях при торгівлі електроенергію.

І в Європі регулятори не такі безхребетні і корупційні як у нас, а відразу випишуть штраф чи буде навіть гірше покарання. Тому там і широкий діапазон прайс-кепів. Але не тому, що свобода і демократія, а тому що є контроль.

Не варто примітивно дивитись на прайс-кеп як «ринковий» механізм. Насамперед, це суспільний і соціальний механізм.

Та й зрештою, порівнювати із ЄС взагалі цинічно і нахабно. ЄС має можливості дотувати, субсидіювати, виділяти субвенції для енергетики (бізнес, населення) на десятки мільярдів євро. А що Україна має? А нічого.

У кінцевому підсумку, що означає підвищення прайс-кепів? Компанії, які торгують електроенергією, трейдери хочуть заробляти все більше і більше коштів на продажі електроенергії для бізнесу і промисловості. Приклад компанії ДТЕК найбільш показовий. Їх материнський бізнес (СКМ) заробляє все менше і менше грошей, а тому подібні підвищення мало чи не єдиний вихід компенсувати втрати.

А що ж тоді чекає побутових споживачів споживачів? Їх чекає інфляція, нові високі ціни на продукти і товари, а також потенційний ріст вартості електроенергії для населення. Тому що в будь-якому випадку остаточно переносити всі затрати на бізнес трейдерам не вийде. І вслід за прайс-кепами населення буде чекати ріст ціни на електроенергію. І в принципі ціновий коридор уже зрозумілий – 5,5-6 грн/кВт замість 4,32 грн/кВт.