Що хоче Польща?

Польща хоче добудувати нафтопровід «Одеса-Броди» до Адамової Застави. Польща хоче будувати лінію електропередачі від Рівненської АЕС до Хелма.

Польща тепер хоче іще додатково будувати три лінії електропередач: Нововолинська – Хелм, Львівська – Кросно, Дрогобич – Кросно. І це не додачу до ліній отримання електроенергії Хмельницька АЕС – Жешув і потенційної Рівненська АЕС – Хемл. Для чого?

Спойлер. Для економічного та енергетичного об’єднання колишніх земель, де колись панувала Річ Посполита.

Якщо це інвестиції, то підставою для реалізації таких проектів має бути взаємна економічна вигода. Якщо це політичні проекти, то в такому випадку підставою вже будуть певні історичні уявлення поляків про місце та роль України в сучасному світі. Поки що все вказує на те, що це саме будуть політичні проекти, які повинні відіграти роль об’єднання «двох народів». Точніше не народів, а лише частини українського народу (компактно проживаючих на території Галичини) із польським народом.

Адже якщо все таки спробувати подивитись на економічну складову, то так і хочеться іронічно запитати у поляків: а пупок не розв’яжеться?

І питання не в грошах, бо це не великі затрати. Питання як ці рішення поляки зможуть провести через ЄС, узгодити із внутрішніми учасниками польського енергоринку.

Щодо нафтопроводу «Одеса-Броди» і добудови до «Адамової Застави». То тут можна лише згадати як поляки із внутрішніми лобістами просто тупо «киданули» Україну наобіцявши «мішок вовни» про азербайджанську нафту. В результаті із 1997 року, коли тодішній голова «Дружби» Любомир Буняк почав будувати нафтопровід, поляки абсолютно нічого не зробили. Просто нічого. Впритул до 2004 року, коли нафтопровід почали використовувати російська ТНК-ВР. Такі вони – братські поляки.

Повертаючись до політичного питання. Відразу поставлю в сторону «протоколи нафтових мудреців, таємні версії, масонські трактати і теорії змов» про поглинання Польщею Західної України, умовної Східної Галичини. Будемо дивитись на певні факти. А факт один – у 2022-2023 році і Зеленський, і президент Польщі Дуда почали обговорювати умовний новий широкий договір про співпрацю.

Власне, на основі цього і виникли різноманітні версії про створення у майбутньому певного мало чи не союзу України і Польщі. І особливе місце в цьому союзі територій Західної України. Адже ці землі багато хто в Польщі вважає історичними землями колишньої «польської імперії», королівства, Речі Посполитої. Ну, історія – то таке. Для істориків.

Навіть важко сказати, що це дасть східним галичанам-українцям. Я думаю, що в такому фантастичному сценарії через пару десятків років (40-50-60 років) українською мовою там ніхто говорити не буде, українських шкіл не залишиться, дорожні знаки будуть виключно польською мовою. Буде одна суцільна Galicja.

Тому з точки зору серйозності намірів Польщі укріпляти потенційний «союз» із Україною, то нафтопровід «Броди-Адамова Застава», три електроенергетичні інтерконнектори, лінія отримання електроенергії із Рівненської АЕС – це базис для залежності цієї території в частини енергоносіїв від Польщі. Саме так. Усі ці труби і ЛЕП можуть використовуватись для поставок сировини і електроенергії із Польщі в Україну.

На завершення про зміну мислення, яку можна зауважити на прикладі слів прем’єра Шмигаля, який називає проект СРСР із будівництва ЛЕП від Хмельницької АЕС до Жешува (1985 рік) «зразковим кейсом будівництва». Ха-ха. Саме так. Радянські енергетики зробили, на думку Шмигаля, велику справу. Тільки Шмигаль робить вигляд, що це саме енергетики України «придумали і зробили» ЛЕП. Адже в минулому році українські енергетики лише трохи довершили об’єкт, щоб він міг працювати. Іще трохи і умовний наступний Шмигаль буде «вклонятись великому польському народові», який побудує і ХАЕС-Жешув, і ХАЕС-Хелм, і всі інші трубопроводи та інтерконнектори електроенергії.