Біг по колу

Україна фактично визнала, що дрони, які атакували російські НПЗ, - це українська зброя.

Тепер залишилось лише почекати пару місяців, коли будуть завершенні ремонтні роботи на російських НПЗ (які починались іще до ударів дронами), пройде звичний пік весняного споживання паливо, сезонного збільшення виробництва палива на НПЗ.

Правда, мені здається, що український народ не оцінив ударів дронами по НПЗ Росії. Якось млява реакція. Можливо, дається взнаки інформаційна втома. Або просто банально більше цікавить питання цін на бензин і дизель в Україні, нові акцизи на паливо.

Хоча, скажу я вам, своє суб’єктивне враження, для пересічного українця на диво абсолютно байдужі усі ці удари по НПЗ. Навіть Кримський міст і то був цікавіший. Бачте, якщо вже привчити «споживача» виключно до політичних новин (Крим, міст, Путін), то економічні новини викликають відторгнення і нерозуміння (НПЗ, газ, бензин).

Ні, звичайна, клас і прошарок активістів доволі радісно оцінив удари дронами по НПЗ Росії. Там і купа цифр, і обіцянок, і клятв, що ось-ось і якщо не нафтова сфера, то хоч НПЗ Росії заваляться. І те, що цих активістів не цікавить взагалі як живе і працює система нафтопереробки у будь-якій країні світу – то «це таке». Не важливо. Не важливі проектні потужності НПЗ, його завантаження, запаси, обсяги споживання.

Так от скоро можна буде робити висновки. Це якщо активісти та активні громадяни не будуть зайняті іншими важливими питаннями – блокуванням поляками транзиту зерна чи аварійною допомогою електроенергії. І якщо їм потім дорікнути, що НПЗ Росії і далі працюють, то у відповідь можна буде почути чергову історію, що на місці Росії уже океан.

Власне, інакше вся ця історія із НПЗ перетвориться на «день нафтового бабака». Це тоді, коли багато українців стають жертвами власного оптимізму посіяного активістами різного штибу. І з року в рік українці радіють, що ціна на нафту знижується, а значить скоро кінець російської нафтової і відповідно нафтопереробної промисловості. І кожен рік цього не відбувається. І українець, який потрапив у пастку активістів, поринає у нафтову депресію. Виходить, біг по колу якийсь.

Тому доволі скептично можна оцінити довготривалу дію ударів дронами по НПЗ. По-перше, є ремонтна кампанія російських НПЗ, яка живе окремим життям від ударів дронами. Друге – ціна нафти зросла не суттєво. Можна, звичайно, вбачити у цьому результат дронів. Але тоді хочеться сказати: а як же ракети хуситів у Червоному морі проти танкерів із нафтою? Як же вони? Виходить їх «праця» пішла надаремно? (іронія).

Формально скорочення переробки нафти на НПЗ Росії відбулось на 400 тис. барелів (менше 10% від загального обсягу переробки у 5,5 млн барелів). Але якщо подивитись на загальний тренд переробки у Росії, то зазвичай він коливався саме у такому коридорі у періоди ремонтів НПЗ. (яких навіть так таврують профільні організації) наївно і чесно пишуть, що «скорочення видобутку нафти співпадає із сезонним піком техобслуговування на НПЗ». Не вписались у «лінію партії».

Хоча, не завжди менше видобутку – це менше переробки. А там іще додається скорочення видобутку Росією по планам ОПЕК+. Не суттєво постраждають експортні канали дизелю і бензину із Росії. Якщо ціль була така – тоді іще можна зрозуміти атаки дронами. Але це невеликі обсяги і це проблема зовнішніх замовників, які хитро купують нафту і дизель у Росії.

Але усі ці історії про мільярди збитків, десятки мільйонів тонн скорочення видобутку нафти, ріст цін у Росії – це просто паралельна реальність у голові тих, хто це пише і тим самим дає оманливу надію українцям. Обманює, по суті.

Зрештою, є ще воєнний фактор – збереження потенціалу завдавати ударів дронами, кількість дронів, боротьба росіян проти дронів. Не можу тут нічого сказати, але на будь-якій війни сторони вчаться, роблять висновки, вдосконалюють свої можливості як нападу, так і захисту.