До парламенту за гроші

Поки деякі особи матимуть змогу купувати місця у Парламенті, важко чекати докорінних змін у законодавчій сфері

Стало помітно, як заметушилися деякі незмінні особистості, які були і є народними депутатами. Причому всіх скликань. Від різних політичних сил, подекуди змінюючи «політичні уподобання» на прямо протилежні.

Як каже одна з моїх улюблених телеведучих: а в чому річ? Ну, треба їм туди, щоб вирішувати питання. Міг би назвати по прізвищах пару десятків. Та й багато хто з вас теж їх знає. Треба їм лобіювати питання: банківські, будівельні та багато інших. Питання насправді фінансові.

Ну раз усі знають, що вони вирішують питання грошові, то й такса існує у різних партій різна, і порядковий номер у списку коштує по-різному. Платить такий «партійний діяч» від 3 до 5 млн. у.о. і більше ні про що не переймається. Чекає на захід до Верховної Ради.

А далі займається звичною справою - вирішує свої питання та питання свого сектора діяльності. До «материнської» партії йому немає жодної справи. На наступні вибори може піти від партії з прямо протилежними політичними гаслами.

Та й законодавчими ініціативами людина не страждає. Ну, якщо тільки йому не вкладає в руки законопроект рідна фінансова структура.

І існує така система упродовж усіх років незалежності. Чому? Бо партіям потрібні гроші на вибори. Та й вожді ще на цих сумах потопчуться. Тому для «вічних депутатів» система безпрограшна.

Водночас і самі партії змінювати таку систему бажання не виявляють. Хоча наперед відомо, що «інтереси народу», про які так піклуються партії, такі покупні особи не захищатимуть. Тому що вони захищають інтереси тих, хто часто діє попри інтереси народу.

Всі знають. Усім зрозуміло. Міняти тільки щось бажання немає. Хоча неодноразово піднімалось питання про необхідність зміни політичної системи. Ну, якщо немає бажання змінювати систему, то візьміться за корупційну складову. Адже це хабарі в астрономічних розмірах. На які ніхто, кому слід, не звертає уваги. А час уже.

Поки деякі особи матимуть змогу купувати місця у Парламенті, важко чекати докорінних змін у законодавчій сфері. Корінні зміни у державі – це загроза для тих структур, які ці особистості представляють. Пора б за них взятися.