Боротьба за політичний порядок денний: спроможність опозиції

Що пропонує та робить парламентська опозиція

Здебільшого у фокусі уваги медіа знаходиться влада, її рішення, пропозиції та дії, що є логічним з огляду на безпосередній вплив на суспільство. Наразі влада представлена монобільшістю, нею ж сформованим урядом, а також президентом Зеленським, який є головним ньюзмейкером в країні, і має безпосердній влив, як на монобільшість, так і уряд. Поряд з цим у нас є й опозиція, доволі строката та різношерстна, але вона також має можливості, хоча і в знанчо меншій мірі, впливати на формування порядку денного в країні. З огляду на це, варто також тримати в полі зору пропозиції опозиційних політичних сил й аналізувати їх дії щодо впливу на ухвалення рішень в державі.

Критика влади - це лейтмотив роботи всіх опозиційних політичних сил, тому будемо зосерджуватись саме на змістовній складовій політичної риторики цих партій. 

Почнемо з ОПЗЖ. Здебільшого ця політична сила зосереджується на тарифах, засудженні співпраці з МВФ, також вони піднімаютиь проблеми Сходу України, наприклад затримок з виплатами зарплати шахтарям чи необхідності виконання Мінських угод тощо. Час від часу представники цієї політичної сили вдаються до різного роду політичних перформансів, наприклад заклеювання роту пластирем як у випадку з Рабіновичем, який хотів показати солідарність з зкаритими каналами свого шефа Медведчука, або походи Киви до американського посольства, або недолугі проплачені мітинги під ВРУ, як це було на початку роботи нової сесії ВРУ. Ну і звичайно найвірніші друзі Медведчука намагаються його згадувати, розповідаючи про переслідування влади… Проте якби не перманентне проовження запобіжного заходу Медведчуку про нього наврядчи хтось би хтось згадував з широкого загалу. От що значить відсутність кишенькових медіа в рукаві.

В ЄС також говорять про соціально-економічні питання, наприклад про програму «тринадцята пенсія» чи необхідність виділення додаткових коштів для субсидій, або про пролеми кошмарення бізнесу, зокрема критикуючи проект змін до Податкового кодексу. Але все ж таки в їх риториці продовжує привалювати пошук зради. Зокрема, вони й далі проджовжують розкручувати тему «вагнеревців», вимагаючи допиту Зеленського, або розповідаючи про «велике крадівництво», або шукаючи пролеми у відносинах Зеленського з США тощо. Наразі ця політсила анонсувала підготовку нової стратегії для своєї діяльності та розкитку країни. Як з’явиться, то будемо аналізувати, поки вони звично перебувають в межах свого традиційного порядку денного.

«Батьківщина» Юлії Тимошенко наразі у фокусі своєї уваги тримає питання нормального проведення опалювального сезону. Зокрема, у п’ятницю ця фракція радикально змінила порядок денний дня Уряду в парламенті й прем’єру довелося звітувати про підготовку до поалювального сезону. Своєю чергою Тимошенко запропонувала Кабміну покроковий план проходження опалювального сезону: 1) внести зміни до Державного бюджету, щоб спрямувати кошти до громад для стабілізації платоспроможності громадян і підприємств бюджетної сфери - школи/лікарні; 2) усунути "Нафтогаз" від посередництва у торгівлі газом. Також згадують у цій партії і про необхідність збільшення коштів для субсидій громадян. Тобто в Тимошенко конкретніший порядок денний з відповідними пропозиція для влади.

Фракція «Голос» наразі зосереджується на питаннях потенційного нового локдауну, зокрема готовності бізнесу до нього. Переймаються вони також відносинами з Білоруссю тапитанням ПП-2. Проблему збільшення соціальних стандартів не є для них пріоритетом, вони більше заточені під бізнес, зокрема транснаціональний.

У переважній більшості опозиційні політичні сили в Україні займають більш споглядальну й вичікувальну позицію, не вдаючись до активних політичних дій. Скоріше за все наступні декілька тижнів пройдуть під знаком бюджетних дебатів, адже завтра Уряд має подати до парламенту проект Державного бюджету на наступний рік, і, як правило, побажань до видаткової частини буде багато й в опозиції.