Рейтинги партій: хто зростає, хто падає?

Сьогодні КМІС опублікував свіже опитування суспільно-політичних настроїв українців. Особливо цікавою тут є динаміка рейтингу партій.

Так, якби вибори до парламенту відбувалися в кінці червня, до парламенту пройшли б 7 партій. Найбільшу підтримку отримала б партія «Слуга народу» (20,6% серед тих, хто визначився з вибором). Друге місце з приблизно однаковою підтримкою (в межах статистичної похибки) «ділять» «ОПЗЖ» (16,9%), «ЄС» (15%) і «Батьківщина» (14,7%). Також набирають понад 5% «Сила і честь» (7%), РПЛ (5,7%) і «Українська стратегія Гройсмана» (5,1%).

Якщо порівнювати з опитуваннями з використанням аналогічного методу особистого інтерв’ю (“face-to-face”), то СН стабільно тримає перше місце, ОПЗЖ та ЄС втрачають потенційні голоси, а ось «Батьківщина» суттєво нарощує підтримку, фактично ця політсила покращила свій результат на три відсотки. Тож з огляду на статистичну похибку, як зазначають соціологи, три партії ділять між собою другу сходинку рейтингу. Серед парламентських партій «Голос» стабільно залишається в прольоті. Про потенціал потрапити до парламенту «Сили і честь», РПЛ та «Української стратегії Гройсмана» зарано говорити, адже їх проходження в зоні статистичної похибки.

Втрата голосів ОПЗЖ є закономірною, адже вони майже цілковито втратили доступ до медіа. Після блокування каналів Медведчука ця партія майже не має медіамайданчиків для просування свого порядку денного. Та й сам порядок денний цієї партії не є сформованим, адже всередині триває протистояння різних крил. Наразі складно назвати бодай якось тему, яка б чітко асоціювалася у виборців з цією партією. Млявість захисту Медведчука партійцями також розчаровує виборців цієї політичної сили. Адже рейтинги це одне, а от реальні заходи, які б демонстрували широку підтримку - зовсім інше. З цим у партії явні проблеми.

Падіння партійців Порошенка також має зрозуміле підґрунтя. З одного боку, не вдається погасити ситуацію з потенційним партнерством Порошенка та Медведчука, що є абсолютно неприйнятним для українців, які симпатизують цій політичній силі. Ядерний електорат цієї політичної сили це питання майже не турбує, адже вони сліпо вірять своєму лідеру, а от неядерний електорат починає вагатись і шукати альтернативу, якої, до слова, поки немає. Кличко і Притула з командою поки далекі від реальної гри на електоральному полі ЄС. З іншого боку, порядок денний ЄС також не вирізняється новизною, вони цілковито застрягли в системі координат гучної критики влади, часто вдаючись до дуже примітивних речей, як, наприклад «марш на каблуках» чи «неправильна підтримка Зеленським збірної по футболу». Також б’є по Порошенку й тема махінацій в оборонці, яка наразі набирає нових обертів, результати від цієї теми побачимо вже наступного опитування.

Зростання Тимошенко теж в принципі закономірне. Вона як досвідчений політик активно займається важливими для суспільства питаннями, як от бідність, тарифи, продаж землі, зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Вона обрала стратегію конкретних справ і під кожну тему в неї є чіткі кроки, наприклад референдум по землі, законопроекти по газу, енергетиці тощо. Наразі ключова її теза: всі національні ресурси працювали на українців: земля,  дешевий український газ, дешева атомна електроенергія, запаси корисних копалин в наших надрах, все, що належить Україні. Це подобається українцям, що й відбивається на підтримці цієї партії.

Загалом динаміка рейтингів є доволі цікавою, адже під завершення політичного сезону ми підходимо з явною зміною політичного ландшафту в сегменті опозиційних політичних сил. Багато чого буде вирішувати робота партій з електоратом, який розчарувався й не планує йти на вибори, а також від появи нових політичних сил в електоральних нішах ОПЗЖ та ЄС.