Уряд знову випробовує людей на міцність і терпіння. І у новому опалювальному сезоні підготував для українців чергові тарифні виклики.
Нас очікує зростання ціни на газ а також автоматичний стрибок цін на усю комуналку.
Під загрозою зриву зараз і старт опалювального сезону. Останній тиждень до мене надходять тривожні листи та дзвінки з різних областей України. І майже в кожному листі йдеться про те, що міста не готові до початку опалювального сезону: є проблеми з гарячою водою, теплогенеруючі підприємства загнані у глухий кут, бо не мають можливості розрахуватися з боргами перед «Нафтогазом». А уряд звітує про готовність до опалювального сезону на 80%.
Відповідальність за формування тарифів на тепло та гарячу воду переклали на місцеву владу і тепер уряд ні за що не відповідає, а лише підливає масла у вогонь заявляючи, що продаватимуть теплокомуненерго газ по 7,42 грн за кубометр, що це дозволить не підвищувати тарифи. Це очевидні маніпуляції.
Необхідно не лише слухати, що нам говорять, а й аналізувати факти. За рік ціна газу зросла втричі, а на електроенергію – майже на 36%.
Це вказує на те, що платіжки стануть більшими в середньому на 35-50%. Далі піде ланцюгова реакція – злетять ціни на товари, послуги і харчі. Люди обурені і вже говорять про можливі протести. Я їх добре розумію, бо край межі терпіння існує.
Україна залежна від імпортної ціни на газ. Це результат необдуманого виконання умов МВФ. Назвали це ринком. Хоча ніякого газового ринку в Україні я не бачу.
Ціна газу у Європі виросла до 650 доларів за тисячу кубів. А тепер прівняймо: собівартість видобутку українського газу – 2,6 грн за куб., а «Нафтогаз» продає населенню блакитне паливо втричі дорожче. Яке відношення імпортний паритет має до вітчизняного продукту? І це теж причина підвищення тарифу, який непосильним тягарем лягає на гаманці українців.
Збільшення цін на газ та електрику тягне за собою зростання усіх комунальних послуг. Тому зараз більшість українців знаходяться в очікуванні комунальної шокової терапії.
На мою думку, підприємства, що мають стратегічні монополії, повинні залишатися під контролем держави, яка фактично відсторонена від управління «Нафтогазом». Хоча є стовідсотковим власником цієї монопольної імперії.
Принцип «зранку гроші - ввечері газ» може привести облтеплокомуненерго до банкрутства, а ТЕЦ до зупинки. Погасити борги можна або сплативши їх із місцевих бюджетів, або через підвищення тарифу на 100%. Тому заяви уряду про те, що у нас все добре - сумнівні.
Зараз формується державний бюджет на наступний рік. Хотілося б побачити у ньому збільшення видатків на субсидії. Не прикривання химерними заявами про збільшення зарплат та пенсій, як це було минулого року, які необхідно прорахувати відповідно до платоспроможності споживачів, враховуючи зростання тарифів, що зможе пригальмувати соціальний вибух.
Більшість не платять не тому, що не хочуть, а тому, що тарифи непідйомні.
Якщо терміново не змінити державну політику тарифоутворення, то країна може опинитися на межі енергетичної кризи, яка вдарить і по економіці України.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.