Народжувати чи ні?

Відповідь на питання залежить не лише від родини, але й від держави

Науковці б’ють тривогу – за останні 10 років народжуваність в Україні знизилась на 40%. А минулий рік взагалі став рекордним – народилося 293,4 тис. українців, тоді як померло 616,8 тис. Інститут демографії прогнозує, що до 2050 року в Україні житиме лише 29-30 млн. людей. Все це ознаки депопуляції нації, що ставить під питання її існування в майбутньому.

У таких умовах питання «народжувати чи ні?» набуває особливого значення. Воно постає перед кожною українською родиною і вирішують його по-різному. Бо справа не лише в бажанні сім’ї мати дитину, але і в здатності забезпечити її базові потреби.

Відповідальні батьки перед тим як планувати дитину запитують себе: де народжувати, де житимуть діти, чи матимуть вони все необхідне для щасливого дитинства, чи буде можливість ходити до дитячого садочку та отримувати якісну медичну допомогу?

Питань - безліч, але на жодне з них держава не допоможе знайти відповідь. Вона вважає достатнім виплачувати батькам допомогу при народженні дитини, яка сьогодні становить 41,2 тис. грн. З того часу як цю суму зафіксували інфляція вже «з’їла» значну частину її купівельної здатності. До того ж такі виплати це зовсім не панацея.

В Україні катастрофічно не вистачає дитячих садочків та шкіл. Наприклад, для Києва дефіцит становить майже 130 таких закладів. Натомість зростає кількість неблагополучних родин, де діти перебувають в неналежних умовах. Часто це супроводжується домашнім насильством, що калічить психіку дитини. Ми одні з перших в Європі за рівнем материнської смертності. За даними ООН, у розрахунку на 100 тисяч осіб цей показник становить становить 24. Тоді як у сусідній Польщі – 3, в Чехії – 4, у Великобританії – 9, Франції – 8, Іспанії – 5.  І це ще до пандемії коронавірусу, яка лише поглибила кризу.

Але найголовніший фактор, що стримує народжуваність – невпевненість у завтрашньому дні. Війна, економічна криза, дорожнеча, зростання тарифів, а тепер ще й пандемія породжують в багатьох родинах сумніви: а чи варто народжувати?

Тому сьогодні потрібні не якісь точкові популістичні рішення уряду, а комплексна політика. Це створення нових робочих місць, доступні кредити для молодих родин, формування мережі соціальної інфраструктури, висока якість медицини, особливо для вагітних жінок і для малюків, доступні державні програми з репродуктивного здоров’я.

Впевненість у завтрашньому дні - головне, чого не вистачає молодим сім’ям, і це насамперед стратегічне завдання держави, яка хоче підняти демографічну ситуацію: робочі місця для молоді, доступні кредити на житло молодим сім’ям, розвинена соціальна інфраструктура, належне медичне обслуговування і доступні державні програми з репродуктивного здоров’я. 

Точкові ініціативи - крапля у морі і процес заради процесу. Наша мета - виважений і комплексний підхід, тільки так можна насправді змінити ситуацію!

Нам не потрібен процес заради процесу, нам потрібен результат – подолання демографічної ями, перевага народжуваності над смертністю та стандарти життя на рівні передових країн світу.