Місцеві вибори у Франції: висновки для України

Цієї неділі у Франції відбувся перший тур виборів до місцевих рад. Він став невтішним для президентської партії «Вперед, Республіка».

Замість прогнозованих 15% голосів вона здобула лише 10-11%. В лідерах же опинились французькі праві. Мова йде про партію «Республіканці» та їх союзників. Їх результат - 27-29%. Ультраправе "Національне об'єднання" Марін Ле Пен отримує близько 19%. Соціалісти набирають 16,5 - 17,5%. Результат "зелених" з партії "Європа - Екологія - Зелені" - близько 12 - 13% голосів виборців. Результат вкрай лівої "Непокірної Франції" - близько 4%. До певної міри ці вибори можна вважати репетицією президентських виборів, які відбудуться наступного року. І в Макрона тут все не надто райдужно.

Ляпас, який Макрон отримав під час своїх регіональних поїздок засвідчує, що у французькому суспільстві є частина вкрай невдоволених та розчарованих. Здебільшого вони невдоволені рівнем життя, який впав після пандемії. Є претензії й до політичних поглядів чинного президента. Але також можна побачити певну тенденцію, коли поряд із запитом на «нові обличчя» є зважання на професіоналізм команди. Причому конкурентами Макрона можуть бути не лише сумнозвісна для України Марі Ле Пен, а й, наприклад Ксав’є Бертран - досвідчений правий політик, ексміністр часів Саркозі. Його попередні заяви про Україну вселяють стриманий оптимізм. Так само президентські вибори у Франції можуть отримати і джокера у вигляді полеміста та телеведучого Еріка Земура, який може долучитись до перегонів. Щоправда, Макрона списувати поки зарано, але місцеві вибори поки промовисті, а їх результат є проблемою для чинного президента.

Так чи інакше, але пандемія та породжені нею економічні проблеми змушують виборців у різних країнах більше уваги звертати на команди фахівців, наприклад прихід Байдена до влади, який переміг несистемного Трампа, також може бути таким свідченням. А що в Україні?

В Україні президент Зеленський є лідером соцопитувань. Він контролює політичний порядок денний і задає тон всьому політичному життю. Все це кореспондується й на його політичну силу. Поряд з цим запит на фаховість у нас також присутній, а от пропозиція явно обмежена. Рейтинги ОПЗЖ та ЄС знижуються. Перші втрачають через зникнення з медійного простору, внутрішнє протистояння в партії, зниження політичної активності та низьку якість опозиційної діяльності. Безумовно, кейс Медведчука також негативно впливає на рейтинг цієї політсили. ЄСівці також втрачають від плівок Бігуса, а також від того, що Зеленський своїми діями вибиває у них ґрунт під ногами. В мінус грає й намагання Порошенка показати себе як «великого державника», організовуючи собі піар як політичного туриста, який то з Блінкеном особисту зустріч проводить, то з Ердоганом змістовно спілкується на загальній зустрічі. За останніми опитуваннями, підріс рейтинг Тимошенко, яка акцентує увагу на фаховості та досвіді своєї команди. Як в опозиції в неї дуже обмежений функціонал, але вона ним користується найефективніше - продукує не просто критику влади, а конкретні розв'язання нагальних проблем. Крім того, це друга партія за кількістю обраних депутатів у місцевих радах та третя за кількістю обраних голів. «Голос» майже зник з політичної карти України, думаю, що й оголошений з’їзд не розв'яже проблеми цієї партії. Вона вже розколота, Притула почне реалізовувати свій проект й частина партійних осередків підуть за ним. Всі інші партії, які позиціюють себе як фахівців, наприклад «Українська стратегія» Гройсмана, «Сила і честь» Смешка тощо мають примарні шанси потрапити в парламент й отримати змогу якось просувати свої ідеї.