Святкування Дня Конституції

Нещодавнє святкування 230-ї річниці прийняття Конституції Речі Посполитої засвідчило культивацію імперських амбіцій сучасної Польщі.

Конституція, річницю якої святкували поляки, була прийнята у 1791 році, після чого «польська  держава» проіснувала 4 роки і була поділена між Прусією, Австро-Угорщиною і Російською імперією, що фактично і припинило існування польського державного утворення.

Але повернемося до Конституції. Серед державотворчих функцій, нею також закріплялося кріпацтво польських панів над мешканцями захоплених українських, білоруських і литовських селян.

Чи не заради відновлення панування на всіх територіях, на яких зараз створені суверенні держави, працює Інститут національної пам’яті Польщі, який шукає «місця польськості», по яким в майбутньому планують провести кордони нової «Речі Посполитої» польські праворадикали з імперськими амбіціями.

Для амбітних ностальгуючих польських імперців ця дата безумовно важлива. Але ж для народів, яких поляки перетворили в безправних кріпаків, поставивши в один ряд з худобою, такі свята, а тим більше офіційні запрошення на них керівників України є принизливими.

Чи Польща готується висловити територіальні претензії по «місцям польськості», надихнувшись прикладом російської анексії у 2014 році Криму російським агресором. Чи обмежиться задоволенням реституційних вимог, які мають компенсувати кошти, які вкладаються в діяльність Інституту національної памʼяті?