Сумні сторінки українсько-польської історії

Події, які сталися 80 років тому, не повинні впливати на сучасністосунки двох країн.

В історії будь-яких сусідніх народів можна знайти неприємні сторінки. І що тіснішими є зв’язки між цими народами, то більш разючими є перепади від палкої дружби до кривавої ворожнечі. Якщо ж на цей історичний графік накладається питання національно-визвольної боротьби – в такій ситуації завжди присутні постаті, які є національними героями для одного народу – і запеклими ворогами («відступниками», злочинцями, катами тощо) для іншої.

Адже гнівно засуджуючи «злочини УПА», у Польщі чомусь не згадують про не менш криваві дії з боку Армії Крайової.

Тема протистояння на Волині 1943-1944 років, попри значні зусилля України та Польщі у питаннях примирення, залишається однією з найбільш чутливих та дискусійних в історії двосторонніх відносин.

Волинська трагедія – це події польсько-українського конфлікту, який спалахнув під час Другої світової війни. В істориків різне бачення і щодо хронологічних рамок, і щодо території, і щодо учасників. Але якщо узагальнити, то приблизно йдеться про період 1942-47 років, який виходить за хронологічні межі Другої світової війни.

Польським праворадикальним структурам, які напередодні Дня Незалежності Польщі планують заходи під антибандерівськими слід гарно вивчити історію своєї країни та врахувати наступні аспекти:

1. Бойові дії української сторони, зокрема ОУН і УПА мали тільки одну мету – звільнити територію Волині від окупаційних сил, що, вважали Волинь частиною Польщі.

2. Поляки тісно співпрацювали з комуністами і червоними партизанами, які вважалися для ОУН і УПА найголовнішим ворогом, і це тільки посилювало українсько-польське збройне протистояння.

3. Відплатні акції ОУН і УПА не поширювалися на традиційні польські території.

Разом з тим, події, які сталися майже 80 років тому, не повинні впливати на сучасні стосунки двох країн. Наразі має значення лише те, що ми хочемо сьогодні - конфліктувати чи вигідно взаємодіяти.