На початку квітня Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції щодо десяти найбільших контрабандистів України.
Мова йде про Вадима Альперіна, Валерія Пересоляка, Івана Бокало, Юрія Кушніра, Олександра Єремічука, Ореста Фірманюка, Віктора Шермана, Володимира Дідуха, Олександра Чудакова та Олександра Кравченко. Санкції передбачають блокування рахунків і майна цих людей, обмеження торговельних операцій, анулювання чи призупинення ліцензій та інших дозволів. Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що це лише початок. За оцінками влади державний бюджет через контрабанду втрачає близько 300 мільярдів гривень щороку. Сума дійсно вражає. Але чи допоможе такий підхід повернути ці коши і подолати явище, яке глибоко пустило коріння в Україні, особливо в прикордонних регіонах?
Контрабанда, фактично, є масштабною індустрією, яка зв’язує велику кількість політичних, бізнесових і кримінальних акторів, і цей гордіїв вузол розрубати не так просто. Товарна контрабанда – це основне джерело і складова частина тіньової економіки. Вона серйозно б’є по національних виробниках, знищує галузі вітчизняного виробництва й породжує недобросовісну конкуренцію, стимулює зростання споживчих цін. Тому боротьба з нею – це дійсно питання національної безпеки.
Подолати контрабанду завдання не нове для української влади. Свого часу різні уряди намагались з цим впоратись. У 2005 році тодішній прем’єр Юлія Тимошенко оголосила про початок програми «Контрабанда – стоп», яка передбачала як оновлення законодавства, запровадження списків білих і чорних імпортерів та експортерів, створення спеціальних мобільних груп «постаудитконтролю», так і діалог з імпортерами, яким було запропоновано подати свої пропозиції. Підхід щодо зрозумілого імпортерам адміністративного регулювання разом з чітким дотриманням владою прозорих правил з одночасним і постійним діалогом з підприємцями дав свої результати й відбулось відчутне збільшення надходжень до бюджету завдяки білому розмитненню. Сьогодні Тимошенко пропонує ввести норму щодо обов’язкового пред’явлення митної накладної з країни вивезення товару, яка, як правило, показує реальну вартість й найменування товару, адже за це імпортер отримує відшкодування ПДВ. За словами Даниїла Гетманцева, ця норма вже запроваджена і як раз починає діяти. А також вона пропонує активно використовувати новітні технічні засоби для перекриття можливості ввезення контрабандного товару через так звані «зелені коридори». Загалом її пропозиції є актуальними й лягають в канву її всеосяжної стратегії щодо виведення країни з поточної соціально-економічної кризи.
У 2012 році відбулося ускладнення боротьби з контрабандою через ухвалення ініційованого тодішнім президентом Віктором Януковичем законопроекту щодо скасування кримінальної відповідальності за товарну контрабанду. Цей законопроект розв’язав і так не надто зв’язані руки вітчизняних контрабандистів, які відтепер могли потрапити за грати лиш у випадку контрабанди наркотиків, отруйних речовин, культурно-історичних цінностей та зброї. До речі, ця норма продовжує діяти й досі.
Свій вклад в боротьбу з контрабандою у 2018 році намагався зробити і тодішній прем’єр Володимир Гройсман. Тоді він анонсував старт програми «Україна без контрабанди». Він звернувся до парламенту з ініціативою повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, але депутати цю ідею не підтримали. Також Грйсман реанімував ідею Тимошенко щодо створення мобільних груп з боротьби з контрабандою, під це було засновано Міжрегіональну митницю, також було дозволено поліцейським перебувати в зонах митного контролю, але успіху це все не принесло.
Сьогоднішні дії Володимира Зеленського, фактично, є другим заходом на шляху подолання проблеми контрабанди. Ще 9 липня 2019 року Президент видав указ, у якому окреслив першочергові плани щодо боротьби з контрабандою. Документ три основні складові: 1) налагодження процесів з обміну інформацією та відкриття даних про митну вартість; 2) створення Міжвідомчої комісії з питань боротьби з контрабандою та корупцією на митниці; 3) зазначена вище комісія мала винести на розгляд РНБО проект програми боротьби з контрабандою. Відчутного результату ці дії не принесли, тому, очевидно, Зеленський вирішив діяти рішуче і звернувся до механізму накладення санкцій на контрабандистів. При чому мова не йде про підміну кримінального процесу, правоохоронні органи продовжують розслідування щодо контрабандистів, санкції просто дали можливість значно обмежити їх можливості. Зеленський та його команда розуміють, що контрабанда є системним явищем, яка пронизує і митницю, і правоохоронні органи, і злочинний світ. Контрабандисти фінансово стимулюють чиновників «закривати очі» на порушення, і якщо перекрити їм доступ до фінансового ресурсу, то можливостей «зацікавлювати» чиновників та правоохоронців у них явно стане менше. Це перший і дієвий крок, але не менш важливо розуміти, що варто робити далі.
По-перше, варто повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, адже її скасування створило додаткові умови для розквіту товарної контрабанди. Контрабанда – це високоорганізована діяльність, в якій є ключові фігури, по яких треба бити не лише санкціями, а й кримінальною відповідальністю. Також необхідно створити умови, за яких входити у так звані «мозкові центри», які вигадують контрабанді схеми, також стане небезпечною справою з точки зору невідворотності покарання.
По-друге, питання контрабанди тісно пов’язане з діяльністю спеціальних груп, так званих «мінімізаторів», які організовують імпорт/експорт різноманітних товарів за найвигідніших для замовника таких послуг умов. Для цього необхідно як зробити ревізію законодавства, так і викрити правоохоронців та чиновників, які «кришують» їх діяльність. Наскільки можна зрозуміти із заяв Данілова, РНБО вже готує подібні рішення. Під каток РНБО також потраплять і «конвертаційні центри», які обслуговують зовнішньоекономічну діяльність із підконтрольними фіктивними суб’єктами господарювання. Підхід має бути дійсно комплексним і системним.
По-третє, необхідні системні чистки в правоохоронних органах, адже системна масштабна контрабанда без прикриття з боку правоохоронців взагалі неможлива. На митниці після рішення щодо введення санкцій вже почалися перевірки, розслідування та звільнення. Це добрий сигнал, але те саме стосується і правоохоронців, зокрема СБУ. Тут м’яч на полі ДБР. Волю Зеленський продемонстрував, тепер настав час правоохоронців продемонструвати свою рішучість.
У питанні боротьби з контрабандою Зеленський зайняв чітку позицію щодо необхідності її викорінення. Він запевнив, що боротьба з контрабандою триватиме і далі – «це перша десятка, але не остання». Це важливі зрушення, які тепер необхідно підтвердити й на інших фронтах, зокрема самими правоохоронцями. Мова йде про колосальні втрати: щорічні обсяги потенційної контрабанди та порушення митних правил знаходяться у діапазоні 226-320 мільярдів гривень. Це вкрай необхідні кошти для державного бюджету, особливу в умах кризи. В цій боротьбі також необхідно розуміти, що контрабанда є складовою регіональних економік і багато регіональних кланів в ній дуже зацікавлені. Лише Закарпатті діють близько 50 злочинних груп «контрабандної спрямованості». А це значно ускладнює боротьбу. Тут треба діяти методом батога і пряника. Наразі дії Президента вселяють надію на значну мінімізації контрабандних потоків, але самої волі гаранта недостатньо, необхідно щоб уряд і правоохоронці йшли спільним фронтом, і тоді ми матимемо довгостроковий ефект.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.