Президент підписав закон про всеукраїнський референдум, що далі?

10 апреля 2021, 14:18
Владелец страницы
Доктор політичних наук, політолог
0
47
Президент підписав закон про всеукраїнський референдум, що далі?

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про всеукраїнський референдум» № 1135-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 26 січня 2021 року.

Щоправда, процес підписання дещо затягнувся, але навряд чи хтось сумнівався, що Глава держави не підпише закон, який сам й ініціював. Тим паче прийняття цього документа було одним з пунктів президентської програми Володимира Зеленського. Тож відтепер в українців з’явилась можливість реалізувати своє конституційне право проведення всеукраїнського референдуму. А Зеленський сміливо може казати, що виконав свою чергову обіцянку. Як працюватиме механізм та які питання можуть бути винесені на всеукраїнський референдум найближчим часом? Спробуємо розібратись.

На референдум не можуть бути винесені питання податків і бюджету, питання про зменшення прав та свобод людини. Тому, наприклад, питання про повернення смертної кари не може вирішуватись на референдумі. Референдум не може вирішувати також і питання, наприклад, конкретного права конкретної людини або групи людей, яке (право) вже гарантоване Конституцією. Згідно з Законом, тільки на референдумі може прийматися рішення про зміну меж території, причому в тексті уточнено, що референдум може приймати рішення тільки про збільшення території країни.

В Законі передбачена можливість конституційного контролю питань, що виносяться на референдум. Тобто можна буде звернутись до КСУ і з’ясувати чи може конкретне питання бути предметом референдуму, і чи коректним є відповідне формулювання. Понад те, референдумний процес зупиняється у разі відкриття конституційного провадження щодо конституційності питання референдуму до ухвалення відповідного рішення Конституційним судом.

Також варто врахувати, що на референдум може бути винесене тільки одне питання. Теоретично це своєрідний запобіжник для того, щоб референдум не використовувався політиками для вирішення якихось своїх агітаційних питань та з'ясування стосунків. Але як це буде на практиці, побачимо. Питання всеукраїнського референдуму повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень, і відповідь на нього має бути «так» або «ні».

Всеукраїнський референдум не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

За попередніми оцінками, один референдум обійдеться бюджету у 2 мільярди гривень, але це не точно. Бюджет на 2021 рік, який ухвалювався наприкінці минулого року, тобто ще до ухвалення Закону, не передбачає конкретної статті для фінансування процесу проведення всеукраїнського референдуму. Референдум не можна проводити одночасно з виборами.

Закон передбачає, що рішення, ухвалене на всеукраїнському референдумі, може бути змінене виключно шляхом всеукраїнського референдуму не раніше, ніж через три роки з дня його ухвалення. Новий референдум з питань, що раніше не були підтримані на всеукраїнському референдумі, може бути проведено не раніше, як через один рік з дня оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

Закон розширює коло суб’єктів процесу референдуму, як прихильників, так і опонентів питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації.

Залежно від питання, всеукраїнський референдум може призначатися Президентом України, Верховною Радою або проголошуватися Главою держави за народною ініціативою. Так, Всеукраїнський референдум щодо затвердження змін до Конституції призначається Президентом, стосовно зміни території України – Верховною Радою. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується указом Президента (на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, з не менш як 2/3 областей).

Ініціювання всеукраїнського референдуму передбачає проходження трьох етапів.

По-перше, провести збори громадян України – не менше 300 виборців. На цих зборах необхідно сформулювати питання референдуму та сформувати персональний склад ініціативної групи (щонайменше 60 виборців, лише одна група).

По-друге, зібрати 3 мільйони підписів виборів не менш як у 2/3 областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області в паперовій (організовує ініціативна група) або електронній (організовує ЦВК) формах протягом 90 днів з дня реєстрації ініціативної групи.

По-третє, Президент має видати указ про призначення референдуму в останню неділю 90-денного строку з дня видання цього указу.

Як бачимо, процедура проведення всеукраїнського референдуму, особливо за народною ініціативою є непростою, є багато складних бюрократичних моментів, які необхідно пройти, а ще й КСУ має право зупиняти процес в будь-який момент. Але насправді по-іншому й бути не може, бо інакше референдум перетвориться на популістичний інструмент, фактично плебісцит, а не засіб народовладдя. Також українцям треба звикнути до того, щоб самостійно та безпосередньо, без участі політиків, розв’язувати державні питання. А з часом можна буде й пом’якшити вимоги.

Які ж питання буде винесено на всеукраїнський референдум найближчим часом?  Після ухвалення Закону представники монобільшості зазначали, що не мають завчасно заготовлених питань на референдум, вони наголошували, що прагнуть дати можливість народу приймати державні рішення та не залежати у цьому тільки від політиків. У день місцевих виборів 25 жовтня 2020 року Президент ініціював всеукраїнське опитування й попросив громадян дати відповідь на 5 питань: Чи підтримуєте ви ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах? Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей? Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300? Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих? Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності? Але повернення до цих питань у якості предмету всеукраїнського референдуму ні Президент, ні його команда поки нічого не говорить. В принципі Президенту та “Слугам народу” цей інструмент не особливо потрібний, адже в їх руках і так законодавча й виконавча влада. 

А от опозиція цей закон може взяти в роботу. Так, Юлія Тимошенко намагається перебрати в Президента ініціативу й запускає проведення референдумів щодо п’яти чутливих для влади питань, а саме: щодо продажу сільськогосподарської землі; щодо продажу стратегічної власності; щодо продажу газу українського видобутку; щодо легалізації грального бізнесу; щодо легалізації «марихуани». Тим само вона прагне продемонструвати близькість до людей, піднімаючи справді важливі для них питання й обстоюючи право кожного розв'язувати ключові проблеми державного життя. Вона розуміє, що влада до певної міри стає на розтяжку: провести референдуми означає дати електоральні бали Тимошенко, яка їх ініціює, відмова у проведенні референдуму може бути сприйнята суспільством як небажання реалізувати обіцянку народовладдя. Варто зазначити, що «Батьківщина» подавала свій законопроект про референдум й методично добивалась його ухвалення, але через зрозумілі причини «Слуга народу» ухвалила власний законопроект. Ці законопроекти мали багато спільних позицій, але у Тимошенко було менше обмежень щодо проведення референдумів. Чи буде виграшною ця стратегія Тимошенко – покаже час, але вона поки єдина з опозиціонерів, яка намагається використати інструмент всеукраїнського референдуму. Інші поки не намагаються нав’язати свій порядок денний владі, може й тому втрачають рейтинги. Й загалом серед інших опозиційних сил спостерігається явна криза жанру.

Ухвалення закону й його підписання є плюсом для Зеленського, який виконав свою передвиборчу обіцянку, наразі також на обговоренні знаходиться проект закону щодо місцевих референдумів, який є складовою пакету законів про народовладдя. Цей Закон, як і будь-який інший можна критикувати, можливо варто було б де в чому спростити бюрократичну процедуру ініціювання референдуму народом, але загалом він є збалансованим, таким що відповідає Конституції України й таким, що може стати інструментом народовладдя. Опозиція, в особі Тимошенко, може спробувати використати цей інструмент на користь суспільству, але загалом ситуація більше виглядає як «win-win» для всіх.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: президент,референдум,ВРУ
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.