«Національний корпус» - пастка для патріотів?

Влада – головний рушій будь-якої політичної сили, яка реально, а не на словах прагне до змін в країні. Без влади ніякі партійні програми не можуть бути реалізовані на рівні держави, незважаючи на їх безумовну реалістичність та прогресивність. Досягнути владу можна лише двома шляхами: мирним парламентським через вибори по встановленим законам – і революційним, тобто силовим, на протидію цим законам.

Влада – головний рушій будь-якої політичної сили, яка реально, а не на словах прагне до змін в країні. Без влади ніякі партійні програми не можуть бути реалізовані на рівні держави, незважаючи на їх безумовну реалістичність та прогресивність. Досягнути владу можна лише двома шляхами: мирним парламентським через вибори по встановленим законам – і революційним, тобто силовим, на протидію цим законам.

Лідери «Національного корпусу», які в листопаді видали наказ № 125 про реорганізацію структури, фактично відмовились від обох цих шляхів, що автоматично означає і повну відмову від боротьби за владу, а відповідно – і відмову від реалізації своєї партійної програми по розбудові держави. Тобто, «Національний корпус» практично напряму заявив, що його «державна програма» - не більше як популістський піар-хід для власної розкрутки в очах своїх адептів. Саме адептів, а не всього українського народу, тому що відмова і від виборів, і від революції – значить і відмову від популяризації цієї програми серед широких мас, а не тільки серед спортсменів з контактних видів спорту.

Але що «Національному корпусу» нести в маси, крім загальних фраз про «патріотизм», «націоналізм», «незалежність», «громадянське суспільство соціальної справедливості», «недопущення насильства, національної, релігійної або соціальної ворожнечі»?

Звернемось до першоджерела і відкриємо програму «Національного корпусу» на його офіційному сайті «nationalcorps.org». І що ж ми бачимо? А бачимо ми суцільні абстракції, написані так, що кожен може вкласти в них свій інтерес. Це – класичний маніпулятивний метод професійних політиків популістів, кримінальних шахраїв, комівояжерів, і релігійних проповідників. Всіх їх об’єднує одна річ: використання так званої «Мілтон-моделі», на яку опираються методи маніпуляції і гіпнозу в NLP.

Спочатку йдуть загальні, не прив’язані ні до чого матеріального, пункти про «народовладдя», «свободу», «національну ідею», «рівність», «справедливість» і т.п., які неможливо виміряти, а значить неможливо якось саме з ними працювати. Втім, далі мали би йти пункти, які вимагають жорсткої конкретики, тому що від цього залежить фундаментальні речі державного будівництва любої країни. Але й тут суцільні гасла і абстракція! Національна безпека і обороноздатність країни: у «націоналістів» і «патріотів» в країні, яка вже шість років воює, в програмі навіть не зазначені головні небезпеки, які загрожують державі! Все, що ми там можемо бачити це загальні сентенції типу «консолідована нація», «сильна держава», «інноваційна економіка». Ні слова про деолігархизацію.

Також загальні фрази про податки та збори. А що робити з багатомільярдними боргами, які олігархи повісили на шию простим українцям? Як будуватимуться відносини з МВФ?

Далі, соціальна політика, знову суцільна абстракція про «національну справедливість».

Висновок такий, що програма написана маніпуляторами-популістами, які цілеспрямовано написали цю програму та вихолостили її до рівня маніпулятивної агітки, абсолютно безпечної для українських кримінально-олігархічних кланів

Особливо підозріло виглядає, якщо врахувати ділові стосунки лідерів «Національного корпусу» і Рината Ахметова, Сергія Тарути, Ігоря Коломойського, Арсена Авакова.

Тому виникає закономірне питання: «Національний корпус» - це політсила націоналістів патріотів України, чи тільки хитромудра пастка, ціль якої – взяття під контроль сили, які можуть складати реальну загрозу олігархам.