Союз меча і орала.

Чудні діла твої Господи! Будь-яка виборча кампанія це звичайно стрес і для її учасників, і для виборців.

Але є окрема категорія учасників виборчого процесу, які їх чекають, сподіваються на них, як на манну небесну. В першу чергу це рекламщики, піарщики, журналісти, працівники поліграфічних підприємств. І ця категорія свої гроші заробляє чесно.

Є і інші категорія учасників виборчого процесу – це свого роду шакали, які намагаються урвати хоч мінімальний шматочок  з цього соковитого пирога і душок, який від нього йде їх не цікавить. Гроші ж не пахнуть. Як зрештою і націоналістична ідея.

Таким дивним видається ніжний, не публічний і не дуже дорогий союз між партійними організаціями ВО «Батьківщина» та «Національний корпус» на Прикарпатті. Одним з найбільш показових і публічних прикладів їх дружби є активне сприяння молодих патріотів у проведенні виборчої кампанії кандидата у депутати до Івано-Франківської міської ради, від «Батьківщини» Василя Литвина.

Пан Литвин систематично залучає неповнолітню молодь до власної агітаційної кампанії, проводить  спільно з ними суботники, поширює за їх допомогою передвиборчу макулатуру тощо. А матеріальне заохочення, як справжній прораб, отримує звичайно Сергій Сивачук. Ну а дітям живчик і печенько.

Зазвичай у такій співпраці немає нічого дивного. Голодні націоналісти завжди використовувалися Дмитром Шлемком під час виборчих кампаній.

Дивує інше. Пан Сивачук не просто дає в оренду своїх молодих активістів для розклейки агітації, він використовує власну прес-службу та всіх фейсбучних ботів для розкрути Василя Литвина. А така самодіяльність, без дозволу партійних босів не вітається. Додатково дивує також те, що «Національний корпус», постійно заявляє, що саме вони є останнім форпостом націоналізму і при цьому продається за копійки «Батьківщина». Партії, лідера якої вони неодноразово розпікали у своїх заявах, як засланку Путіна, п’яту колону Кремля і тд.

Однак цьому може бути і логічне пояснення.

Як пишуть окремі популярні тепер в Україні телеграм канали Юлія Тимошенко, нібито, збирається на заслужену політичну пенсію, а фактичний бенефіціар «Національного корпусу» Арсен Аваков розглядається, як претендент на посаду голови партії «Батьківщина».

Чи не це є ознакою і тими дрібними кроками на регіональних рівнях з яких починається об’єднання двох, на перший погляд, не поєднуваних сил.