"Енергоатом", Міненерго і ПСО: хотіли як краще, а стало гірше

Скоріше за все проблема не лише у ринку електроенергії, який функціонує один рік. Питання у відсутності стратегії розвитку державної атомної генерації з боку самої ж держави.

На ринку електроенергії і далі немає спокою. Міненерго періодично гасить пожежі то тут, то там. Але якщо із вугіллям і «Центренерго» вдалося більш-менш вирішити питання, то для «Енергоатому» у Міненерго не знайшлось хороших новин. Хоча, все ж таки Енергоатом залишається основою для енергобезпеки виробляючи 54% електроенергії. Тут, здається, пріоритет очевидний.

Хоча, починали як завжди «за здравіє». Готували постанову про зміну про модель спеціальних зобов'язань (ПСО), можливість «Енергоатому» продавати 40% електроенергію на ринку двосторонніх договорів, продавати електроенергію населенню в обсязі споживання. Готували, готували і ще раз готували. Спеціально для цього розробили постанову Кабміну, ухвалили її 5 серпня і опублікували 13 серпня – постанову Кабміну «Про внесення змін до Положення про покладання спеціальних обов'язків учасників ринку електричної енергії для забезпечення суспільних інтересів в процесі функціонування ринку електроенергії». Але поки постанова ухвалювалась – несподівано у постанові з’явилася специфічна формула ціноутворення на електроенергію. І це, в принципі, «вбило» задуману економічну логіку зміни ПСО.

Тобто, спроба з боку Міненерго вирішити не просто чергову проблему на ринку електроенергії (збитковості «Енергоатому»), а базову проблему основи енергосистеми держави, - виявилася невдалою.

І все це відразу проявилось на ринку. Через декілька днів після ухвалення нової постанови про ПСО «Енергоатом» на аукціоні Української енергетичної біржі за двосторонніми договорами не зміг реалізувати запропоновані 249,6 тис. МВт-год базового навантаження з періодом поставки 19-31 серпня по ціні 1300 грн / МВт-год. Це був перший після внесення зміни до положення про спеціальні зобов’язання щодо забезпечення електроенергією населення аукціон. І невдалий. А не міг він бути вдалим. Бо фактично постанова про ПСО, яка стосувалась «Енергоатома», зобов’язала компанію встановлювати ціну на електроенергію вище ринкової. Точніше, мінімальна ціна електроенергії має бути не нижче подвійний собівартості. Мінімальна ціна електроенергії складатиме орієнтовно 1,4 грн /кВт-год. Такої ціни на ринку немає. Є нижча ціна. У такому випадку про конкурентність «Енергоатому» на ринку двосторонніх договорів говорити не доведеться. І увесь цей обсяг буде «випадати» на балансуючий ринок з дисконтом більше 40%.

Тому наразі план чи бажання Міненерго покращити фінансове становище «Енергоатома» виявилося порожнім по суті або ж не наповненим змістом. І борг перед «Енергоатомом» лише за перше півріччя 2020 р. складає більше 9 млрд. грн. Тут вже і міністр енергетики змінився, а борг зростає.

Скоріше за все проблема не лише у ринку електроенергії, який функціонує один рік. Питання у відсутності стратегії розвитку державної атомної генерації з боку самої ж держави.