Що таке національний проект?
Національний проект – це дії та зміни, масштаб яких впливає на все суспільство (стосується всіх громадян) і має суспільно-стратегічну значущість. Важливими компонентами національного проекту є чіткі часові рамки та відповідні ресурси забезпечення. Національні проекти – багатомірне явище, адже містять в собі і саме суспільне завдання, і технологію її вирішення одночасно.
Історія має конкретні приклади. Так, до плеяди успішних національних проектів можна віднести “Новий курс” Франкліна Делано Рузвельта в США. Основна мета національної програми була спрямована на зниження рівня безробіття – цей проект передбачав реалізацію в масштабах всієї країни програм з будівництва інфраструктурних комплексів та об’єктів. Вжиті заходи допомогли стабілізувати ситуацію, відновити ділову активність і частково розв’язати проблему безробіття. Так само успішними національними проектами можна вважати експериментально-планову роботу з розробки атомної бомби “Manhattan Project” і проект висадки людини на Місяць “Project Apollo”.
Успішним національним проектом у сфері розвитку сільського господарства є так звана “зелену революцію”, яка ознаменувалась широким впровадженням створених селекціонерами високоврожайних сортів пшениці й рису в таких країнах як Мексика, Індія та Китай. Зокрема, в Індії з 70-х до 90-х років ХХ століття збір зерна зріс більш ніж на 60%, а з 1990 по 1995 ще на 10%.
Можна згадати й про СРСР. Одним із найважливіших національних проектів Радянського Союзу варто вважати індустріалізацію 1930-х років, в рамках якої відбувались “будівництва століття”, що забезпечувало від 10% до 16% приросту виробництва. Успішним був й національний план з ліквідації безграмотності, започаткований в 1920-х роках, так до 1930 року число освічених громадян у порівнянні з 1913 роком збільшилося з 33% до 63%. Успішним можна вважати й національний проект у сфері будівництва доступного житла, започаткований в кінці 1950-х на початку 1960-х років. В цей час за темпами будівництва і кількістю збудованої житлової площі СРСР вийшов на перше місце у світі. Не дуже успішним був національний проект Микити Хрущова щодо освоєння цілинних земель. До невдалих національних проектів часів СРСР можна також зарахувати “продовольчу програму” Леоніда Брежнєва та програму “Житло-2000” Михайла Горбачова. Однією зі слабких сторін реалізації радянських національних проектів було те, що, здійснюючи їх в одних сферах народного господарства, вони реалізовувалися за рахунок і на шкоду іншим галузям економіки.
Суттєвими характеристиками національних проектів є те, що вони:
· висуваються в умовах великого запиту суспільства на якісні перетворення й призводять не просто до вирішення соціально-економічних чи науково-технічних завдань, а до якісного перетворення самого суспільства, усталеного стилю життя, трансформації соціально-економічних відносин й загалом переходу до висхідної траєкторії розвитку держави;
· потребують загальнонаціональної зацікавленості, а для цього вони мають бути зрозумілими та збігатися з нагальними потребами більшості населення;
· потребують наявність загальнонаціональної довіри до влади, яка і висуває такі проекти.
Що потрібно для ефективності національних проектів?
З огляду на практику реалізації національних проектів в різних країнах можна виокремити умови їх ефективності, а саме:
· забезпечення фінансової та організаційної підтримки в масштабах всієї країни;
· створення відповідних правових та інституційних рамок реалізації (системні реформи);
· адвокаційна й ідеологічна підтримка проектів, фактично, мова йде про PR-підтримку;
· проект має в короткостроковій перспективі (два-три роки) призвести до запланованих проміжних чи кінцевих результатів;
· вибудовування роботи над проектом має відбуватись в рамках спеціально створеного механізму реалізації проекту (відповідальні органи, міжвідомчі комісії, чітке закріплення відповідальності за реалізацію проекту за конкретним високопосадовцем тощо);
· створення умов для президентського, парламентського та інших видів контролю за реалізацією національного проекту.
Важливо розуміти, що національний проект це не просто ініціатива вищих посадових осіб, він також передбачає активне залучення регіональних й місцевих еліт, партій, громадських організацій, профспілок та бізнесу. Національні проекти передбачають концентрацію фінансових, адміністративних та суспільних ресурсів країни на найбільш пріоритетних напрямах розвитку нашої держави. Важливим моментом національного проекту є забезпечення можливості повної консолідації суспільства та еліт, перехід їх взаємовідносин з конфліктного стану у річище співпраці.
Наріжним каменем в реалізації національних проектів є фінансово-економічний аспект, а саме наступне:
· Реалізація національних проектів не передбачає, а виключає просте додаткове фінансування окремих галузей економіки. Кошти, що виділяються цільовим чином, адресно спрямовуються на вирішення абсолютно конкретних завдань. Передбачається залучення коштів приватних інвесторів та місцевих органів влади.
· Реалізація національних проектів має призвести до додаткових умов з модернізації окремих галузей та сфер суспільного життя, удосконалення нормативних та інституційних механізмів.
· Національні проекти мають довгостроковий, стратегічний характер з чітко визначеними проміжними результатами, які мають бути відчутними для громадян.
· Збереження макроекономічної стабільності є засобом і умовою для розвитку економіки, а от національні проекти – це власне механізми такого розвитку, спрямовані на якісні структурні зміни в економіці держави.
· Національні проекти – абсолютно новий підхід до економічної політики, коли перед суспільством і економікою ставляться конкретні, зрозуміло сформульовані й чітко визначені за строками завдання. На відміну від програм усіх видів, включаючи цільові та галузеві, нацпроекти організаційно, фінансово, соціально є принципово новими механізмами досягнення цілей соціально економічного розвитку.
Який позитивний ефект варто очікувати від реалізації національних проектів?
По-перше, створення ефективної економічної політики держави й суспільства, досягнення згоди щодо пріоритетів розвитку.
По-друге, вибір нових механізмів розвитку суспільства, економіки та держави, які відповідають викликам, загрозам і можливостям країни у конкретний період часу.
По-третє, утвердження нових пріоритетів у розвитку суспільства і держави, переосмислення принципових положень щодо інтересів національної безпеки, базових цінностей і стратегій розвитку. Основна мета реалізації національних проектів – покращення якості життя людей та зміцнення держави.
Обриси національного проекту можна побачити в програмі “Велике будівництво”, яка була ініційована Володимиром Зеленським і передбачає будівництво соціальних інфраструктурних об’єктів та 4 тисяч кілометрів доріг. Цікавою з точки зору національного проектування є ідея українських магнітів, яка, щоправда, поки не отримала свого логічного розвитку в діяльності уряду.
Таким чином, в Україні дійсно нагально відчувається потреба в реалізації чогось спільного та масштабного, того, що могло б зняти конфліктні позиції в суспільстві й змінити стандартні акценти розколу. Україні потрібен спільний, об’єднавчий ґрунт, який би не давав підстав для антагоністичних маніпуляцій. Виходячи з того, що двома найголовнішими проблемами нашої держави (якщо узагальнити всі стандартні питання в соціологічних опитувальниках) є бідність та брак безпеки, логічно щоб подібний національний проект охоплював саме ці сфери.