Перемовини щодо Донбасу: три складових

Сьогодні перемовини щодо Донбасу визначають декілька складових

Перше - перенесення акценту з нормандської четвірки на Тристоронню контактну групу. Технічно саме вона, а не нормандська четвірка більшою мірою включена в мирний процес. Але вигоду від такої зміни акцентів отримує Росія. Остання чітко розуміє, що в N4 їхніх сателітів (т.зв. «ЛНР» і «ДНР») не допустять ніколи, а в ТКГ вони вже присутні. Тому тут, на відміну від N4, Кремлю простіше стати посередником, а сателітів – перевести у статус сторони переговорів. І, до речі, посилення українського представництва в ТКГ (введення туди державних діячів) грає, насамперед, на посилення цієї групи.

Друге - посткарантинна криза призвела до того, що всі країни зосереджені на своїх економічних проблемах. І захист «європейських цінностей», прав людини і міжнародного права – тим більше за межами ЄС, - сьогодні цікавить Європу якнайменше. Сюди ж я б відніс і президентські вибори в США. І на них Україною будуть грати не як успішним кейсом умиротворення РФ, а як звинуваченням кандидатів одне одного у корупції. Таким чином, політично-ціннісні чинники знижують свій вплив, а економічні – будуть зростати. Але - Захід сьогодні не має важливих зараз економічних зисків для того, щоб бути зацікавленим у відстоюванні українського суверенітету над окупованими територіями. А економічні зиски від зняття санкції з Росії вони чудово розуміють. Цю особливість чудово розуміє і Кремль, який саме в цей час намагатиметься активно просувати свої інтереси.

На цьому фоні – головний чинник, що гальмує повзучу капітуляцію України – це протест та громадська думка. Тому саме вона стане об’єктом впливу – для формування уявлення, що т.зв. «ЛНР» і «ДНР» мають свою суб’єктність.