Не карантином єдиним не наповнюється бюджет

Схоже, що співпраця з Міжнародним валютним фондом навіть після ухвалення закону про ринок земель сільськогосподарського призначення та «антиколомойського» закону під загрозою.

«Друзі пізнаються в біді, і, швидше за все, вони повинні були б нас підтримати в цій ситуації і вже на мінімально виконаних умовах допомогти нам, але, як бачите, навіть у складній ситуації нам продовжують висувати все нові і нові «уточнення», - підкреслив депутат від правлячої фракції «Слуга народу» Олексій Устенко в коментарі виданню «Ехо Києва».

Устенко підтвердив тезу Постійного Представника МВФ в Україні Йоста Люнгмана ще від 4 квітня про те, що МВФ однозначно очікує на остаточне ухвалення законодавства про реструктуризацію банків та внесення змін до держбюджету-2020. Так би мовити «дружба дружбою, а з черешні злазь».

Але з урахуванням внесених понад 16 тисяч правок до «антиколомойського» закону наміри України отримати $ 8 млрд траншу можна похоронити. Тим паче умови, які висунув один з авторів цих правок депутат Поляков про скасування вже ухваленого закону про землю недвозначно вказує на безперспективність швидкої роботи парламенту. Процес затягнеться на місяці.

Поряд з тим Кабмін перманентно перебуває в пошуках грошей: за підсумками першого кварталу державний бюджету лише офіційно недоотримав 27 млрд грн, 24 березня Мінфін продав ОВДП на суму понад 24 млрд грн, які потрібно погасити вже в червні цього року, митниця й податкова постійно недовиконують плани надходжень, малий та середній бізнес в умовах карантину масово чи не працює чи просто закривається і податки платити також не буде. В таких умовах легалізація грального бізнесу частково може компенсувати дірки в бюджеті, стимулювати інвестиції, яких не має зовсім, реально почати боротися з корупцією у цій сфері й хоча б частково спрямувати фінансові потоки на соціальний захист населення, що особливо актуально в умовах затяжного карантину.

Але влада окрім земельного питання, що важливо, й бажання знову позичати гроші, вперто відмовляється бачити інші, альтернативні шляхи поповнення державної скарбниці. Можливо це питання зрушить з місця новий міністр фінансів, який свого часу вже просував ідею легалізації грального бізнесу.

У 2017 році тоді заступник міністра фінансів України Сергій Марченко заявляв, що «в Україні існує де-факто нелегальний ринок азартних ігор і напівлегальний ринок лотерей». Міністерство розробило законопроект для розв’язання цієї задачі, але його не підтримав парламент 8-го скликання. Ймовірно щось зміниться нині. Адже повноваження міністра значно ширші аніж заступника.

Супротивники легалізації розганяють тезу про те, що мовляв, які там казино, коли карантин? Однак, окрім ліцензійних платежів, сфера, яка швидко принесе інвестиції та гроші - це онлайн гемблінг. Зараз, навіть в період кризи, акції онлайнових ігрових холдингів ростуть.

Легалізація - це також антикорупційний механізм, який допоможе вивести десятки мільярдів гривень з тіні. Всі ті, хто критикує ідею легалізації грального бізнесу фактично на стороні темних сил. Ні для кого не секрет, що в Україні існують і заробляють казино, ігрові зали, автомати і багато чого іншого. Але найстрашніше в цьому у всьому, що в такий тіньовий моделі ринку ніяк не захищена людина, оскільки гравець стає співучасником кримінального процесу. Відтак легалізація - це і є механізм захисту громадян.

Не карантином єдиним не наповнюється бюджет.Источник: