«За шмат гнилої ковбаси…»: гроші і честь маляра Пояркова

Сергій Поярков – пізнавана фігура і в мистецьких колах, і в політичних. Сам каже, що до Верховної Ради ходив «косити бабло». Але чиєю косою і чиї гроші заробляв і продовжує «косити» живописець?

 У лютому 2014 року, якраз напередодні початку «руської весни», мешканцям Донеччини влаштували екскурсію на Майдан та до Межигір’я президента-втікача Віктора Януковича. Приїжджих, окрім надмірних розкошів «хонки», шокувала одна величезна книга. Ба, навіть не книга, а автограф: то була книга з дарчим написом президенту Віктору Януковичу від художника Сергія Пояркова. Цікаво, що до Ростова Янукович книгу Пояркова не взяв.

   Як же так, питали люди: по телебаченню Пояркова показували як активного діяча Майдану, а тут – подарунок Януковичу. На Донбасі ж проукраїнські активісти давно знали, хто такий Віктор Федорович. Знав і Поярков, – і подарував. Для чого?

 Все тому, що гроші не пахнуть. Вони зелені безвідносно до прапору чи громадянства твоєї країни. Звичайно, все інакше, якщо в тебе є справжній патріотизм, національна самосвідомість і людська совість. Якщо є..

 На питання журналістки, навіщо ходити до Верховної Ради, Сергій Поярков відповідає: косити бабло. Нахабно і відверто.

  А ще він говорить: «У Шуфрича точно багато моїх картин».  Сьогодні купив ще одну, за 10 тисяч доларів. Називається "31 грудня". Познайомився з Шуфричем під час помаранчевої революції».

  Хто такий Нестор Шуфрич і що він пропагує, можна розповідати багато. Наведемо лише його пряму мову телеканалу NewsOne: «Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН, і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми 4 роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає».

 Окрім Нестора Шуфрича, у Сергія Пояркова теплі стосунки з Юлією Льовочкіною. Вона – сестра Сергія Льовочкіна, який очолював адміністрацію вже згаданого Віктора Януковича. А ще Юлія Льовочкіна «прославилася» тим, що 29 січня 2020 року єдиною з української делегації в ПАСЄ проголосувала за повернення росіян до асамблеї. Така ось подруга у маляра Сергія.

 І, як вишенька на тортику з купюр, – Поярков постійно промовляє до глядачів з ефірів телеканалів Віктора Медведчука.  У «прайм-тайм», коли ефір коштує великих грошей, Поярков засідає на ZIK, NEWSONE та 112.

  Чи варто ходити на телеканали кума Путіна під час війни? Чому би й ні, коли сам кум поїхав до кремлівського кума, та ще й повіз з собою депутатів від ОПЗЖ – створювати якийсь «Парламентський вимір нормандського формату». Наслідки відомі наперед, якщо цей формат будуть міряти кремлівською лінійкою, та ще й руками колаборантів.

 Коло «бабла» Пояркова замкнулося: від Януковича до Медведчука. І, поки люди, цивільні і військові, вмирають і калічаться у боях з російськими окупантами, Сергій Поярков товаришує з прибічниками Путіна і «косить бабло». Таке «малярство на крові».

 З таким сюжетом Сергій Поярков ще й удає з себе патріота, носить жовто-блакитний браслетик на руці. Як це поєднується з кремлівськими грошима?

Маючи телебачення Медведчука, Поярков підграє Кремлю, можливо граючи на розкол України!

 І в потрібний час розкручені в суспільстві авторитети, за повної підтримки слухняних ЗМІ Медведчука, поміж гучних патріотичних гасел, поміж патетичних слів про потреби та негаразди народу, починають обережно вставляти потрібні кремлю тези. Тези, які здатні розхитати основи будь-якої держави.