Чи вдасться уряду Гончарука загнати в тінь ще і гральний бізнес?

20 февраля 2020, 13:20
Владелец страницы
Политический и экономический эксперт
0
71
Чи вдасться уряду Гончарука загнати в тінь ще і гральний бізнес?

Нову економічну стратегію уряду Гончарука днями представляв Міністр економіки. Хоча повна назва його посади звучить дещо інакше,

а саме - «Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України». Такий собі all inclusive.

Але, власне, не про Милованова йдеться. Представлена стратегія хоча і називається стратегічним документом, але лише дає хороший аналіз нинішньої ситуації. А ось робочого рішення для зростання економіки через інвестиції - я там не побачив. 

Втім, це не тільки моє враження. До такої думки схиляються чимало моїх колег і знайомих, які також розбираються в питаннях економіки, оподаткування та інвестицій. Безумовно, в будь-якій новый стратегії ключову роль відіграють інвестиції, як зовнішні так і внутрішні. Адже український бізнес прагне інвестувати в економіку власних підприємств, щоб отримати прибуток. Єдина умова такого бізнесу - це державні гарантії у вигляді справедливої правоохоронної і судової системи, розумного фіскального контролю і адекватного податкового навантаження. І коли фактори будуть прийнятними, то можна буде говорити про тих же 100 млрд.дол. США, про які згадував Милованов і навіть не в найближчі 50 років, а в рази швидше. Єдина умова - це зрозумілі, прозорі і розумні правила, адекватні ставки оподаткування, що стимулюють бізнес, а не заганяють його в тінь.

Наприклад, Милованов заявив, що 23,8% від офіційного ВВП країни знаходиться в тіні (хоча за іншими підрахунками ця сума може досягати 40 і більше відсотків). За розрахунками Міністерства економічного розвитку, в 2018 році рівень тіньової економіки становив 30% від офіційного ВВП.

Тому перспектива кожного бізнесу залежить від прийнятих законів. Втім, аналіз законопроектів в галузі податкового регулювання бізнесу, які стоять на порядку денному в Парламенті або вже прийняті ним, кажуть дещо про інше. Проаналізуємо хоча б законопроект, який буде покликаний регулювати сектор азартних ігор. Пропонується введення податку на валовий дохід GGR (його ставка буде коливатися від 10 до 28% залежно від виду діяльності). Врахуйте, що вартість ліцензії на п'ять років, для окремих операторів сягатиме понад 500 млн.грн., що є нормальною міжнародною практикою. Але якщо до цього всього додати діючий податок на прибуток 18% і GGR у розмірі 18%, то не все добре. Швидше, платежі підуть в кишеню «дахів в погонах». Тому логічним було  б податок на валовий дохід взагалі скасувати. Інакше обсяг тіньового ВВП буде дещо відмінний від озвученого Милованов показника.

Що стосується самого податку GGR. Істотне уточнення. Податок вимагає глибоких знань і досвіду фіскалів для його розрахунку. Крім того необхідна наявність онлайн моніторингової системи (а це серйозні фінанси, і мінімум 2,5 року до запуску цієї системи) плюс видатки адміністрування GGR і самої моніторингової системи. Ми готові до цього? Питання риторичне. Робочим варіантом було б введення фіксованого ліцензійного платежу, навіть високого, але при обов'язковому скасуванню податку на GGR.

Так держава зможе адекватно оцінити і спрогнозувати відрахування в бюджет. А коли ринок сформується, можна буде перейти до адміністрування податку на валовий ігровий дохід (GGR), при відповідному зниженні вартості ліцензійних платежів. 

Але! Виходячи з досвіду країн, що вводили гральний ринок на світло, рамки і умови нової галузі складуться не раніше, ніж через 5 років. За цей час держава зможе створити і протестувати головний інструмент контролю - систему моніторингу.

Турборежим, нині суттєво пригальмував (нагадаю, парламент погруз в земельне питання), вже показав свої "найкращі" плоди. Необкатані парламентарії часто розглядають законопроекти за принципом «пальцем в небо». Те ж саме стосується і згаданого грального бізнесу: «бізнес окремо, а податки окремо». Але без вступу в законну силу податкових змін паралельно з новим законом про гральний бізнес, сенс легалізації буде втрачено і не принесе ніякого ефекту. Це типовий черговий ідіотизм, який відмовляються визнавати парламентарії. Зараз в податковому кодексі вже є відомий податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18%. Поширюється він і на тих, хто отримує виграш від азартних ігор. І якщо європейські країни вже давно відмовляються від цього, щоб гравці не бігли в іноземні юрисдикції, у нас ця ставка має всі шанси залишитися і надалі.

Що робити? Відповідь проста, як Божий день: розглядати законопроекти про азартні ігри і оподаткування в комплексі, зменшувати податкове навантаження на майбутніх власників і учасників грального бізнесу, щоб мати находження в бюджет. Так само зменшувати податкове навантаження в усіх галузях бізнесу. БЕЗ ВИНЯТКУ!!! Тому що зменшення податкового навантаження завжди стимулює збільшення бази оподаткування.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: налоги,игорный бизнес,казино
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.