ЕНЕРГЕТИЧНІ ПІДПРИЄМСТВА — У ДЕРЖАВНУ ВЛАСНІСТЬ

9 июля 2019, 23:50
0
19
ЕНЕРГЕТИЧНІ ПІДПРИЄМСТВА — У ДЕРЖАВНУ ВЛАСНІСТЬ
КРАСОВСЬКИЙ К.В. - кандидат у народні депутати України по 146 округу (м. Кременчук)

Законопроект передбачає повернення раніше скасованих норм у законодавство та посилення відповідальності за виконання договорів купівлі-продажу об'єктів групи «Г»

Всі ми з вами пам'ятаємо часи великої приватизації, коли державні підприємства йшли з молотка, а потім коштовне обладнання різали та продавали за кордон за вартістю чорного металу. Сотні тисяч українців втрачали робочі місця, а окремі суб'єкти, маючи доступ до кабінетів урядового кварталу, збагачувалися непомірними темпами.

Варто звернути увагу на те, що всі політики замовчують той факт, що між продавцем і покупцем, згідно Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 року, укладався відповідний договір купівлі-продажу.

До цього договору були включені зобов'язання сторін, де були визначені умови викупу:

  • збереження основних видів діяльності підприємства;

  • технічного переозброєння, модернізації виробництва;

  • виконання встановлених мобілізаційних завдань;

  • погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;

  • забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства;

  • вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом.

Йдеться про єдині майнові комплекси державних підприємств, що згідно зі статтею 5 вищевказаного закону, відносяться до групи «Г», які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. До договору купівлі-продажу об’єктів групи «Г» передбачені виключні умови та зобов’язання покупця щодо їх виконання, у разі невиконання яких договір купівлі-продажу у відповідності Закону підлягає розірванню.

Постановою КМУ №1346 від 29.08.2000 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» визначений ряд енергетичних підприємств, серед яких ПАТ «Полтаваобленерго».

Станом на сьогодні, кожний українець може зробити висновки щодо дотримання умов договору покупцем держмайна.

З 1992 року минуло чимало часу. Було ухвалено безліч нормативних актів, які дозволяли новим власникам не дотримуватися умов договору куплі-продажу.

Законодавча ініціатива чинного прем'єр-міністра Гройсмана майже поставила крапку у виконанні будь-яких зобов'язань. 04 вересня 2017 року, він зареєстрував законопроект «Про приватизацію державного та комунального майна”, а вже 18 січня 2018 року законопроект був ухвалений в парламенті.

Закон Гройсмана скасував дію попереднього закону від 1992 року та вже не містив норм класифікації об'єктів за групою, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Несподівано, але під патріотичними промовами та гаслами відбувся злочин проти українців.

Враховучи наведені факти, я маю рішення, з яким йду до парламенту, — законопроект «Про націоналізацію тарифоутворюючих підприємств».

Законопроект передбачає повернення раніше скасованих норм у законодавство та посилення відповідальності за виконання договорів купівлі-продажу об'єктів групи «Г». За невиконання умов договорів передбачено повернення тарифоутворюючих підприємств у власність держави та компенсацій нанесених збитків.

Добробут людей є ключовим завданням держави та засадою національної безпеки. Ухвалення зазначеного законопроекту унеможливить олігархам утворювати непомірні тарифи на енергоносії для населення.

Олігархію потрібно долати на законодавчому рівні, а не балачками та порожніми обіцянками.

На 40-му році життя я маю економічну освіту та вагомий багаж знань у законотворчій діяльності, який здобув в Інституті законодавства при Верховній Раді України. Рішення йти до парламенту вважаю відповідальним кроком, тому моя програма містить не гасла та обіцянки, що набрали загальної популярності серед багатьох політиків, а виключно законодавчі ініціативи. Головною функцією парламентаря є забезпечення потреб суспільства законодавчими актами, що ефективно працюватимуть на добробут як кожного громадянина, так і держави в цілому.

Мені, як і усім вам, набридло спостерігати за нардепами, які не виконують своїх прямих обов'язків. Більшість з них приписують собі ремонти доріг та благоустрій на округах. Проте, це заслуга місцевої та виконавчої влади, а не ледарів, які п'ять років, приховуючись за недоторканністю, проїдали державний бюджет.

Вважаю, що кожен повинен займатися справою за фахом. Я законотворець і свій досвід хочу реалізувати на користь людям, тому потребую вашого кредиту довіри. Робитиму усе, аби ви пишались своїм вибором.

З повагою, кандидат у народні депутати від Кременчука — Костянтин КРАСОВСЬКИЙ 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Кременчуг,Кремень (Кременчуг),Кременчук,енергоресурси,парламентські вибори,Вибори народних депутатів України,#вибори,нацыональная безопасность,ХК Кременчуг
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.