Як Карасьов у Соловйова нацистом став

Можливо, колись він зрозуміє, як разом з іншими покидьками продавав Україну, але буде пізно.

        Мене ніколи не дивували поїздки до Москви тих, кого в Україні вважають політологами, політтехнологами й іншими “олухами”. Люди хочуть банально прогнутися перед Росією, показати свою лояльність перед Кремлем на випадок повномасштабної війни Путіна проти України, а ще заробити грошенят. Щоправда, вони вважають нас наївними, коли виправдовують себе тим, буцімто хочуть донести правду російському глядачеві. Коли кремлівська пропаганда підмінює свободу слова, донести правду неможливо.

Все зрозуміло з тими, хто окопався в Москві. Різні там корнілови, кілінкарови, олійники, копатьки перебігли на бік агресора і тепер поливають брудом Україну. Діячі на кшталт бондаренко, волги, погребінського час від часу наїжджають до Москви, щоби виплеснути свою порцію отрути на адресу України. Ковтунів і непогодіних використовують як клоунів, щоби показати буцімто недолугість українців. Вакарови потрібні для того, щоби продемонструвати, ніби українці здатні еволюціонувати з лінією Кремля. А пальчевських і гордонів показують задля тієї ж псевдо-свободи слова: мовляв, ми здатні вислухати іншу точку зору. Та нічого ви не здатні, бо й себе не чуєте.

І ось до цієї божевільні завітав Вадим Карасьов. Останнім часом він активно критикував Порошенка, а зараз не менш активно захищає Зеленського. Соловйов не дав йому отямитись, назвавши нацистом. Причиною стало повалення бюсту Жукова в Харкові. Що мала би зробити порядна людина? Мовчки покинути студію і більше до Москви не їхати. Карасьов цього не зробив.

З Соловйовим, єврейським нацистом, усе зрозуміло. Один із головних російських пропагандистів і маму рідну продасть, щоби вислужитися перед Путіним. Коли був молодим, виступив проти російського президента за свободу слова. Цей виступ й досі гуляє Інтернетом. Соловйов дорого би віддав за те, щоб ніхто не знав, що він скурвився. Історичну правду про Жукова, який безневинно загубив сотні тисяч життів, він знає, але не сміє вийти за рамки радянської, а тепер московської пропаганди. Дискутувати з ним в цьому обмеженому колі – справа безперспективна. І Карасьов це розуміє. Просто мені не зрозуміло, чому він терпить образи Соловйова на свою адресу. Боїться? Обпльований і розтоптаний, Вадим Юрійович повернеться в Україну. На медведчуківському каналі йому більш комфортно, ніж у компанії Соловйова. Можна поспівчувати Карасьову, але кожний вибирає свою долю. Можливо, колись він зрозуміє, як разом з іншими покидьками продавав Україну, але буде пізно.

Анатолій ВЛАСЮК

4 червня 2019 року