Держава має посилити та розширити захист одиноких матерів!

Необхідно законодавчо заборонити залучення одиноких матерів до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження

У Верховній Раді України за реєстраційним номером 10255 мною зареєстровано законопроект Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (щодо заборони залучення одиноких матерів до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження).

Однією з найменш захищених категорій громадян є одинокі матері та діти, яких вони самотужки утримують та виховують.

Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають:

одинокі матері (які не перебувають у шлюбі);

одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;

мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника.

Як видно із цього визначення до категорії одиноких матерів може належати і батько дитини, який виконують такі ж функції.

Нерідко у сім’ях одиноких матерів утримуються двоє, а то й більше дітей. І весь тягар матеріального забезпечення та виховання цих дітей несуть їхні матері. Держава зобов’язана надавати максимальну підтримку таким сім’ям, особливо в умовах глибокої демографічної кризи в Україні.

За даними Міністерства соціальної політики в Україні у 2003 році було зареєстровано 27 тис. одиноким матерів, наприкінці 2011 року – 576 тис., а на початок 2016 року – понад 600 тис.

За останніми даними Міністерства соціальної політики відомо, що станом на 1 січня 2019 року кількість одиноким матерів (батьків) із числа отримувачів  допомоги на дітей одиноким матерям становила 287 354 особи, які виховують 411 761 дитину.

Можна частково погодитися з позицією профільного Міністерства, що частина таких жінок дійсно проживає з чоловіками, здебільшого батьками спільних дітей, але не реєструє шлюб, щоб отримувати соціальні допомоги.

Однак, значна кількість одиноких матерів дійсно утримує і виховує дітей самотужки. І завданням держави є зовсім не зменшення підтримки одиноких матерів, мотивуючи це тим, що частина жінок (разом із їхніми чоловіками) зловживає цими правами. Враховуючи, що саме держава надає відповідний статус одиноким матерям, то саме держава несе відповідальність за це і повинна унеможливити безпідставне надання такого статусу.

Навпаки, держава має посилити і розширити захист одиноких матерів, які утримують та виховують своїх дітей без чоловіка, особливо у сфері трудових відносин, адже одинокі матері самотужки утримують і себе, і своїх дітей.

У законопроекті пропонується ввести заборону залучення одиноких матерів до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження, внісши відповідні зміни до статей 55 і 176 Кодексу законів про працю України.

Прийняття законопроекту покращить на законодавчому рівні захист одиноких матерів, що матиме позитивний вплив і на їхніх дітей, враховуючи, що одинокі матері та діти, яких вони утримують і виховують, є однією з найменш захищених категорій громадян України.