Макронізація України чи диктатура Зеленського?

Французький президент ішов на свої вибори і на вибори у парламент з чіткими програмами, за які проголосували виборці.

         Схоже, Володимир Зеленський хоче повторити успіх французького президента Емманюеля Макрона, який виграв не лише президентські вибори, але його партія “Вперед, республіко!” набрала більшість у Національній асамблеї Франції.

2017-го року Макрон сенсаційно виграв президентські вибори у Франції. Здавалося, ніхто всерйоз не думав, що майбутній наймолодший президент цієї країни зможе перемогти.

У другому турі зійшлися Макрон і Марін Ле Пен, лідерка “Національного фронту”, не менш одіозна, ніж її батько Жан-Марі Ле Пен. Вона сповідує ультраправі політичні переконання і послуговується євро-скептичною риторикою.

Якщо українські вибори президента порівняти із французькими, маючи на увазі, що будь-яке порівняння кульгає, то у нас виборці голосували не стільки за Зеленського, скільки проти Порошенка, сподіваючись на зміни, а французи віддали перевагу Макрону, боячись нестабільності, якщо до влади прийде Ле Пен.

Того ж 2017-го року відбулися вибори до Національної Асамблеї Франції. “Вперед, республіко!” отримала понад 43 відсотки голосів і має 308 із 577 голосів. “Демократичний рух”, який є союзником Макрона, має 42 мандати.

Судячи з риторики тих, хто підтримує Зеленського або примазався до перемоги президента, йому пророкують більшість у наступній Верховній Раді України.

Але на цьому схожість між Зеленським і Макроном закінчується. Французький президент ішов на свої вибори і на вибори у парламент з чіткими програмами, за які проголосували виборці. Ми достеменно не знали, з якою програмою іде на президентські вибори Зеленський, як і не знаємо, що проповідуватиме “Слуга народу”.

Заяви про лібертаріанство нічого не кажуть пересічному виборцеві. Більше того, без конкретизації можна взагалі не зрозуміти, що задумав Зеленський і його прихильники, адже мова йде про широкий спектр політичних, економічних і соціальних ідей. Лібертаріанцями вважають себе консерватори, які підтримують численні самообмеження водночас із заходами державного примусу. До лібертаріанців належать і лібертиністи, які відкидають будь-які моральні обмеження.

Як казав покійний Черномирдін, що би ми не будували, а завжди виходить КПРС. В умовах України будь-яка ідея призводить до підсилення президентської влади, хоча маємо парламентсько-президентську республіку.

Прокинувшись одного чудового дня, дізнаємося, що на парламентських виборах перемогла партія Зеленського “Слуга народу”, ще не усвідомивши про диктатуру президента. На відміну від демократичної Франції, у нас не створена система, яка би обмежувала президентську владу, навіть якщо він переміг на виборах разом зі своєю партією. І якщо Зеленський не захоче стати диктатором, від нього мало що залежатиме, бо завжди доцільність переважатиме над необхідністю.

Макронізація України на тлі війни з Росією може стати небезпечною для нашої держави.

Анатолій ВЛАСЮК

26 травня 2019 року