Що за шум навколо «Київобленерго» й «Одесаобленерго»?

«Інформаційні хвилі», які піднімають навколо цього питання політики та активісти, – це лише зайвий привід суспільству розібратися у цих питаннях і зрозуміти як працює ринок.

Останнім часом багато «інформаційного шуму» було творено навколо того, що Антимонопольний комітет України дозволив компанії ДТЕК придбати пакети акцій «Київобленерго» й «Одесаобленерго». Безумовно, що тут і згадали про монополізм, і про підвищення тарифів для населення. Традиційно, завдяки активності політиків і активістів, ці питання для наших громадян є чутливими, а тому варто розбиратися у них без зайвих емоцій.

Традиційно в уяві населення  обленерго - це і продаж електроенергії, і транспортування. Так воно дійсно було на протязі багатьох років, проте ситуація докорінно змінилась - починаючи з початку року відбулася реформа ринку електроенергії, підприємства розділилися на операторів системи розподілення (ОСР) та постачальників електроенергії. І відповідно зараз мова йде про те, що ДТЕК купує компанії, які транспортують електроенергію. Власне, у ході дискусій і розмов про монолізм випадково «забувають» про те, що ці компанії не мають відношення до продажу електроенергії.

Отже, «Київобленерго» та «Одесаобленерго» є суб’єктами природної монополії у сфері розподілу електричної енергії місцевими електромережами. Ключове слово – «розподіл». Чи можуть вони вливати на тарифи на постачання електроенергії? Однозначно – не можуть. Законом України «Про ринок електроенергії» ОСР, якими, нагадаю, є «Київобленерго» й «Одесаобленерго», заборонено здійснювати діяльність з постачання електроенергії.

Наступне питання, яке доводиться зустрічати: чи буде у «Київобленерго» та «Одесаобленерго» можливість підвищити ціни на послуги розподілу електроенергії після здійснення концентрації їхніх акцій компанією ДТЕК? Знов таки, однозначно – ні. Справа в тому, що діяльність з розподілу електроенергії місцевими електромережами регулюються законом «Про природні монополії». І предметом державного регулювання в даному випадку є тарифи на послуги з розподілу електроенергії та ставки плати за приєднання до потужності з розподілу електроенергії. Їх встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Наступний «панічний» аргумент окремих представників ринку полягає у тому, що в ДТЕК є і генерація електроенергії, і її розподілення, і постачання. Мовляв, тут і карти в руки, щоб користуючись монопольним становищем, підвищити тарифи. Але у таких заявах або прихована маніпуляція законодавством, або свідоме введення в оману. Виробництво електроенергії, транспортування і розподіл, продаж, навіть якщо вони належать одній структурі, то в будь-якому випадку це не є порушення законодавства. Бо монополія може бути тільки в одній галузі. І скільки би списів не ламали навколо питання монополії, але факт залишається фактом, що ДТЕК не має монопольного становища в жодному з названих ринків. А говорячи саме про ринок транспортування і розподілу електроенергії, зазначу, що в Україні є 24 обленерго з яких ДТЕК володіє п’ятьма. Навіть цей момент не дає підстав говорити про монополізм ДТЕК.

Тепер спробуємо поглянути на ситуацію очима тих, хто живе стані монополієфобії та підозрює навколо себе суцільну змову монополістів. З економічної точки зору класикою для суб’єкта, який володіє серйозною часткою ринку, є зменшення обсягів виробництва заради створення дефіциту та подальшого підвищення ціни. Проте, у випадку з «Київобленерго» та «Одесаобленерго» зменшення обсягів розподілу електроенергії не буде мати економічного сенсу. Бо їх тарифи встановлюються НКРЕКП, тобто оператор системи розподілення не має можливості підвищити ціну. Зменшення обсягів розподілу електроенергії при незмінній ціні призведе до зменшення прибутку компанії. Тобто, й у цьому сенсі не має підстав казати про якісь проблеми для споживачів.

До того ж, в України діє єдина централізована диспетчерська система з виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії. Оператори системи розподілення беззаперечно підпорядковуються диспетчеру, функції якого виконує державна компанія «Укренерго». Припинення постачання електроенергії споживачам, які не порушують свої зобов’язання перед оператором системи розподілу, є правопорушенням. Зрозуміло, що ніхто на це не піде.

Нарешті, головне, що хвилює кожного із нас – чи зростуть тарифи для населення внаслідок придбання «Київобленерго» й «Одесаобленерго» компанією ДТЕК? Звичайно, ні. Бо тарифи на електроенергію для громадян встановлює НКРЕКП. І будь-які власники обленерго (чи то Ахметов, чи то Григоришин, чи то Коломойський) жодним чином не впливають на встановлення тарифів для населення.

Не впливає й російська компанія VS Energy, у якої ДТЕК придбав «Київобленерго» й «Одесаобленерго». Проте, з позиції інтересів держави купівля енергокомпаній у росіян в умовах тривалого конфлікту України і Росії – це крок до підвищення національної безпеки України. До того ж, крок у цивілізованому стилі, а не так, як дехто пропонує, мовляв, «відібрати і поділити».

Отже, рішення АМКУ надати дозвіл компанії ДТЕК на придбання «Київобленерго» та «Одесаобленерго» не знижує рівень конкуренції й не створює жодних передумов для підвищення тарифів. АМКУ ухвалив рішення, що не може бути монополії в умовах регульованого ринку. В інтерв’ю щодо ситуації із обленерго голова АМКУ Юрій Терентьєв говорив, що перш ніж надати дозвіл ДТЕК на купівлю «Київобленерго» й «Одесаобленерго», комітет звернувся спочатку до органів влади, до учасників ринку, і навіть до громадських організацій щодо того, чи не порушує ця купівля конкуренцію на самому ринку. Негативні відгуки залишили народні депутати Вікторія Войцицька та Сергій Лещенко, а також їх колега нині радник президента Зеленського Андрій Герус. Усі троє здійснюється активний пошук свого «я» у нових політичних реаліях, а тому історія із «Київобленерго» та «Одесаобленерго» є для них хорошою темою для ніби то захисту інтересів населення.

Зрештою, «інформаційні хвилі», які піднімають навколо цього питання політики та активісти, – це лише зайвий привід суспільству розібратися у цих питаннях і зрозуміти як працює ринок. Більше того розібратися і зрозуміти, як казав колишній президент СРСР Михайло Горбачов, «хто є ху насправді».