Чи стане Зеленський українським Трампом?

Не виключено, що незабаром ми забудемо про Трамп-гейт і спостерігатимемо за Зеленський-гейт.

         У цій ситуації мене цікавлять дві проблеми. По-перше, чи зможе Зеленський створити в Україні багато нових робочих місць і піднести економіку на вищий рівень, як це у США робить Трамп? По-друге, чи говоритимемо ми про Зеленського не як про маріонетку Коломойського, на чому наполягає Порошенко, а як про маріонетку Путіна, про що сьогодні багато хто говорить стосовно Трампа?

Чимало українців проголосувало за Зеленського, сподіваючись на те, що за нового президента вони житимуть краще. Звісно, чимало питань, пов’язаних з ростом економіки, збільшенням зарплат і пенсій, зниженням тарифів і таким іншим напряму від президента не залежать. Але електорат вимагатиме від Зеленського те, що належить до повноважень уряду та Верховної Ради України. Багато важитиме те, чи вдасться Зеленському сформувати коаліційну більшість і призначити прем’єр-міністром компетентну і віддану йому людину.

Якщо ми кажемо про Зеленського як імовірного українського Трампа, то повинні розуміти, що американський президент виконує ще й функції прем’єр-міністра, хоча такої посади у США нема. З іншого боку, в США існує система, яка не дозволяє президентові узурпувати владу. Натомість в Україні президент спокійно може стати диктатором, якщо Верховна Рада і Кабінет Міністрів танцюватимуть під замовлену ним музику. І не треба кивати на видиму демократичність Зеленського. Люди такого психотипу якраз і здатні до диктаторства – в сім’ї, на роботі, в суспільній і політичній сферах, не кажучи вже про те, коли сп’яніють від повноти влади.

Як на мене, Зеленському не вдасться стати українським Трампом в економіці й підвищити соціальні стандарти. І справа не лише в тім, що йому вставлятимуть палиці в колеса ті, кого він відсторонив від влади і намагатиметься загнати в глухий кут, а то й посадити. Справа в самому Зеленському, а особливо в тих, хто увійде до його команди, або опиниться в найближчому оточенні, чи смикатиме його за мотузки із-за порєбріка. В абсолютній більшості своїй ці люди або непрофесіонали із колишніх команд Януковича і Порошенка, або авантюристи, або не зацікавлені в процвітанні України.

Що стосується зв’язків із Росією, то ми ще не знаємо якого роду компромат на Зеленського є у Путіна. П’ятирічне перебування нинішнього українського президента в Москві, бізнес у Росії, зв’язки з багатьма впливовими в Кремлі людьми, і не лише з діячами культури, – цього може бути достатньо, щоби тримати Зеленського на гачку, як це Путін робить із Трампом. Якби не американська система влади, яка не дозволяє Трампу одноосібно приймати рішення, він би давно відмінив санкції проти Росії, вдався б до інших безпрецедентних кроків. А так мусить рахуватися з сенаторами і конгресменами, та й нові президентські вибори на носі.

Якщо з Трампом Путін все-таки мусить рахуватися й не вивалювати весь компромат на нього, то із Зеленським він навряд чи церемонитиметься. Йому не потрібна сильна Україна, а лише слабкий президент, яким можна керувати. Не виключено, що незабаром ми забудемо про Трамп-гейт і спостерігатимемо за Зеленський-гейт.

Анатолій ВЛАСЮК

6 травня 2019 року