Синдром Дженовезе прихильників Зеленського

Якщо Зеленський думає перехитрувати Кремль, то гірко помиляється. І сам може стати жертвою Путіна, і Україну занапастити.

          1964-го року Кітті Дженовезе вбили на очах свідків, жодний із яких не захотів втрутитися. Уїнстона Мозлі засудили до смертної кари, яку потім замінили двадцятирічним ув’язненням. Потім він напав на охоронця, взяв у заручниці п’ятьох жінок, одну з яких зґвалтував. Мозлі відсидів у в’язниці 52 роки. Там і вмер.

Синдром Дженовезе психологи ще називають ефектом свідка. Він перекликається зі стокгольмським синдромом, коли заручник зі співчуттями ставиться до того, хто його захопив і погрожує вбити.

Коли ми бачимо, що прихильникам Зеленського пороблено, бо вони не сприймають очевидних речей, то можна  казати про масовий синдром Дженовезе в українському суспільстві. На їхніх очах убивають і ґвалтують Україну, а вони ніби цього не бачать.

Помилковою є точка зору, що пережили Януковича – переживемо Зеленського. “Русскій мір” нас може добити. Якщо Зеленський думає перехитрувати Кремль, то гірко помиляється. І сам може стати жертвою Путіна, і Україну занапастити.

Насправді кримінальна історія вбивства Кітті Дженовезе була трохи іншою, ніж потім це показали психологи. Уїнстон Мозлі наніс їй два ножових поранення на очах небагатьох свідків і втік. Молода жінка, похитуючись, пішла додому. Вбивця повернувся, добив її і зґвалтував. Люди вже цього не бачили, хоча чули крики вбивці та його жертви, але думали, що йдеться про сімейні чвари.

Насправді мова йде про те, що Порошенко не стане на коліна перед Путіним – і ми це знаємо, а ось у Зеленському не впевнені. Я думаю, що прихильники Зеленського все розуміють, хто кого вбиває і ґвалтує, але ще не усвідомлюють, що “русскій мір” як ніколи близько наблизився до руйнації України як держави.

Анатолій ВЛАСЮК

14 квітня 2019 року