Чи піде Путін шляхом Назарбаєва?

Тривожний дзвіночок прозвучав для Лукашенка.

Чи піде Путін шляхом Назарбаєва?

Відставка Назарбаєва була наперед узгоджена зі США, так що розмова Путіна з президентом Казахстану напередодні цієї події виявилася простою формальністю.

Казахстан, складаючи осердя Євразійського союзу, поволі відходив від Росії. Зараз небезпеку для російськомовних у цій країні складають казахи, які приїхали із Монголії. Китай скористається ситуацією, щоби ще більше схилити Казахстан на свій бік, відштовхуючи його від Росії.

Звісно, стан здоров’я став основною причиною відставки Назарбаєва. Не справдилися прогнози експертів, хто стане його наступником. Найбільше говорили про доньку Назарбаєва, а спікер Сенату не входив навіть до першої п’ятірки претендентів.

До президентських виборів у Казахстані залишився рік, так що виконувач обов’язків президента матиме шанс показати себе, тим більше, що напередодні Назарбаєв розпустив Кабінет Міністрів.

Тривожний дзвіночок прозвучав для Лукашенка. Чи зможе він проштовхнути на посаду президента Білорусі свого сина, чи все-таки зробить ставку на іншого наступника? Відставка Назарбаєва і своєрідний тиск на Лукашенка дозволяють Путіну зробити ще один крок в напрямку створення союзної держави, щоби 2024-го року очолити її.

Але навряд чи Путін скористається досвідом Назарбаєва і спостерігатиме за тим, як без нього розвиватиметься Росія, навіть якщо збереже за собою ключові посади за прикладом уже колишнього президента Казахстану. Для Путіна найголовніше – розв’язати українську проблему, приєднати її до Росії та Білорусі, бо Казахстан остаточно втікає з-під його впливу.

Якщо Путін не піде шляхом Назарбаєва, то може втратити все, що має, а головне – спокійну старість. Ще за його життя в Росії може з’явитись новітній Хрущов, а далі – за сценарієм.

Україна має шанс зміцнити стосунки з Казахстаном, хоча наші дипломати ходитимуть по лезу бритви, намагаючись не розсердити США небезпечною близькістю до Китаю.

Повільний відхід Назарбаєва послаблює вплив Росії в Азії. Виконувач обов’язків президента Казахстану свого часу працював заступником Генерального секретаря ООН, так що навряд чи на догоду Росії відступатиме від принципів міжнародної спільноти. Можливо, він зможе внести свою лепту в розв’язання деяких проблем між Росією та Україною. Принаймні Назарбаєв дав своєму наступникові шанс зробити Казахстан потужним гравцем на геополітичному просторі.

Анатолій ВЛАСЮК

20 березня 2019 року