Реформування системи освіти обіцяють завершити в 2030 році. Що на нас чекає?

18 февраля 2019, 14:05
Директор Київського молодіжного центру
0
350
Реформування системи освіти обіцяють завершити в 2030 році. Що на нас чекає?

Як писав відомий американський фізик Уілсон Мізнер: “Я знав безліч людей, які мали величезні знання й не мали жодної власної думки”.


На жаль, це й українські реалії. І освітня система, що склалася в нашій країні, цьому лише сприяє. Проте вже роблять значні кроки до змін. Сьогодні б і хотілось про них поговорити.


Ще восени 2018 року прийняли реформу, що покликана перебудувати всю систему, керуючись досвідом семи країн світу: Фінляндії, Канади, Шотландії, Сінгапуру, Франції, Ірландії та Польщі. 


Обіцяють, що реформування завершиться в 2030 році. Що на нас чекає?


Перша, і на мою думку, одна з найважливіших змін - підвищення кваліфікації вчителів. Запустили дистанційний курс навчання, який в обов’язковому порядку мали пройти 22 тис. викладачів. Наразі, його прослуховують уже більше 100 тисяч осіб. Така статистика дуже обнадійлива. Сподіваюсь, що це матиме суттєвий результат. 


Проте увагу потрібно звернути не лише на вчителів, але й на психологів, що працюють із учнями. Одна з головним проблем, з якими зіштовхується молодь, і яку необхідно вирішувати - профорієнтація. По випуску зі школи, мало хто розуміє, чого він дійсно прагне, на що здатний, і чим у принципі хоче займатися. Тому в нас мало хто працює за спеціальністю. Частіше за все, вища освіта дає студенту лише мінімальну базу, з якою не кожен знає, куди йти далі. 


Робота психологів має базуватися на розкритті особливих навичок та інтересів індивідуально кожної дитини. 


Хочеться згадати вислів Ліхтенберга: “Вивчай усе не з марнославства, а задля практичної користі”, та нагадати, що ні батьки, ні будь-хто інший не мають приймати рішення за майбутнього студента. Ми маємо допомогти їм зробити вибір за допомогу тренінгів, практичних завдань із реальних кейсів, аби вони усвідомлювали з чим зіштовхнуться в роботі. Уже зі шкільних років, діти мають уміти на практиці застосовувати свої знання. Тоді вже кожен сам визначиться, в якій сфері розвиватися. Тому я намагаюся активно розвивати цей напрям у нашому Київському молодіжному центрі.


Друге нововведення полягає у тому, що тепер кожна школа матиме свою автономію. Тобто будь-які адміністративні та навчально-методичні питання будуть вирішуватися на рівні навчального закладу. 


Із очевидних плюсів: 

заклад сам складає навчальний план;

учитель зможе реалізувати свої креативні ідеї та вдосконалити програму на власний розсуд, керуючись досвідом; 

зробити самостійний вибір навчальної літератури, яку вважає за потрібне.


Із мінусів: 

різні можливості навчальних закладів матимуть результат у вигляді нерівності умов усіх випускників;

учителі зі значним досвідом та великою кількістю ідей прагнутимуть їх реалізувати в більш забезпечених закладах (де більше можливостей), що посилить цю нерівність.


Тобто це може призвести до поглиблення процесу розшарування суспільства. 


Головне, що реформа має підтримку Уряду. Звісно, має пройти мінімум декілька років, аби система злагоджено запрацювала, аби виявити всі недоліки й максимально їх усунути. 

Проте я вірю в нашу країну, молодь та всіх небайдужих. І впевнена, що колись ми зможемо досягти такого рівня освіти, аби на нас рівнялися інші. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.