«…Доцільно відхилити»

24 декабря 2018, 08:10
0
74875

Эксперты из аппарата ВР признали закон № 5309 несоответствующим Конституции, законодательству и ряду международных договоров.

В работе Верховной Рады УІІІ-го созыва присутствует немало такого, что пару лет назад не вязалось ни с представлениями большинства граждан Украины о парламентаризме, ни с опытом зарубежных демократий. Одно из «новшеств» – глубоко порочная, вредная практика игнорирования замечаний и выводов, содержащихся в экспертизах законопроектов, которые делают научно-экспертное и юридическое управления парламента.

         Возведенный спикером ВР в ранг «исторических» законопроект № 5309 «О свободе совести и религиозных организациях», проголосованный депутатами 20 декабря, в этом смысле, к сожалению, не стал исключением. Эксперты Рады разнесли его, что называется, в пух и прах. Если попробовать свести их замечания и возражения к общему знаменателю, то окажется, что документ: во-первых, противоречит Конституции Украины и положениям действующего законодательства, во-вторых, содержит ряд «новелл», которые специалисты сочли «немотивированными», наконец, в-третьих, не во всем и не всегда согласуется с международными обязательствами Украины.

         Вот – несколько цитат из «Выводов» Главного научно-экспертного управления Верховной Рады. 

    Полное название нового закона, как известно, звучит так: «О внесении изменений в Закон Украины «О свободе совести и религиозные организации» в отношении названий религиозных организаций (объединений), входящих в структуру (являющихся частью) религиозной организации (объединения), руководящий центр (управления) которой находится за пределами Украины в государстве, законодательно признанном осуществившим военную агрессию против Украины и/или временно оккупировавшим часть территории Украины». Эксперты обратили особое внимание на тот факт, что в документе отсутствует определение ключевого понятия – «руководящий центр (управления) религиозной организации». Нет его и в действующей редакции закона, в который внесены изменения. Это, по мнению экспертов, «не дает четкого представления о природе его (центра – П.Р.) взаимодействия с религиозной организацией и усложняет механизм реализации законодательных предписаний на практике».

Проще говоря, имплементация или же, другими словами, практическое применение закона невозможны… без нарушения законодательства!

И далее еще несколько цитат на понятном всем нам языке оригинала.

«З наведених вище конституційних та законодавчих положень вбачається, що Україна є світською державою, що виключає можливість встановлення на законодавчому рівні якихось переваг або обмежень для тих чи інших релігійних організацій (об’єднань). Натомість запропоновані у законопроекті новели, які виглядають недостатньо мотивованими і аргументованими, виходять за межі, встановлені у відповідних положеннях   ст. 35 Конституції та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», згідно з якими здійснення права на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей; церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій; усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом; встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

У пояснювальній записці до законопроекту, який «розроблено з метою забезпечення державної безпеки та суверенітету України», необхідність його прийняття обґрунтовується, зокрема, тим, що «існує пряма загроза поширення деструктивної пропаганди з використанням релігійного чинника збоку держави-агресора, що нестиме реальні наслідки для національних інтересів, територіальній цілісності та національній безпеці України». Проте суб’єктами права законодавчої ініціативи не наведено конкретних беззаперечних фактів, які засвідчували б про нагальну необхідність внесення відповідних змін до загаданого вище Закону.

Такий підхід не узгоджується зі світською природою Української держави, яка закріплена в Конституції України, і може призвести до деструктивних процесів у релігійній сфері.

Положення нових частин сьомої та восьмої статті 12 Закону не узгоджуються з багатьма положеннями чинного Закону. Так, зокрема, відповідно до статті 8 Закону релігійна громада як різновид релігійної організації має право на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. При цьому повідомлення державних органів про утворення такої релігійної громади не є обов'язковим. У зв’язку з чим встановлення відповідного обов’язку щодо відтворення у назві релігійної організації (об’єднання) повної статутної назви релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться не в Україні, є сумнівним.

Принагідно зазначимо, що реєстрація релігійних організацій перш за все передбачає реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій виключно для одержання останніми правоздатності юридичної особи, а не для легалізації своєї діяльності на території України».

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.
 
Эксперты на основании анализа документа говорят: «целесообразно от клонить», – депутаты же вместо этого его принимают!

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.