Робоча поїздка у Чернігів до Академії державної пенітенціарної служби та СІЗО.

Пенітенціарії – це лікарі, які лікують того, хто потрапив за грати, як важко, середньо, або легко хворого.

10 квітня 2018 року відбулася поїздка робочої групи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України та Міністерства юстиції України по реформуванню пенітенціарної системи у м. Чернігів для відвідання Академії державної пенітенціарної служби та СІЗО. Не дивлячись на те, що у понеділок був державний вихідний і ми розуміли, що після Виликодня можемо не зібрати робочу групу та пресу, усі попередньо заявлені у бажанні їхати, прибули до Чернігова. Очолив поїздку заступник Міністра юстиції Чернишов Денис Вікторович, начальник Управління пенітенціарних інспекцій Трохимчук Володимир Миколайович та я - Голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

   Окрім інспектування СІЗО  та прийому довічно ув’язнених, кожної робочої поїздки до установи виконання покарань, виділяється час на спілкування з персоналом установи. Саме здорова атмосфера колективу, пенітенціаріїв має неабияке значення для реалізації реформи. Цього разу на порядку денному, окрім інспектування СІЗО, було відвідання Академії Державної пенітенціарної служби задля спілкування з колективом та курсантами цього спеціалізованого вищого навчального закладу.

  На сьогоднішній день у більшості існує таке представлення установи виконання покарань: це місце, де потрібно покарати, заставити страждати за скоєне. Її основа - каральна складова. І мало кого хвилює, якою звідти має повернутися людина. Став на хибний шлях – повернення немає, така твоя доля. Та такі установки, на мою думку, потрібно змінювати. А одним із основних завдань пенітенціарної реформи - є повернення у суспільство людини з професією, з бажанням бути корисним та можливістю реалізувати свої вміння. І наша мета - забезпечення побутових умов, створення можливості навчання, ресоціалізація. Зміна свідомості.

   Звертаючись до персоналу, а цього разу і до курсантів, мені хотілося донести до них основу з основ усієї пенітенціарної реформи, де Пенітенціарії – це лікарі, які лікують того, хто потрапив за грати, як важко, середньо, або легко хворого. І той час, який людина знаходиться ізольованою, скільки буде визначено судом, має бути таким, щоб вистачило для того, щоб її вилікувати. Треба змінити її розум і серце, змінити систему цінностей цієї людини. Дати можливість на першому етапі усвідомити свою помилку. Адже вони виправдовують свій вчинок, посилаючись на обставини, середовище, суспільство, яке було до них не справедливе і дуже часто це має об’єктивне підґрунтя.

     І на них лежить неабияка відповідальність: по-перше, - забезпечите усвідомлення людини, що вона зробила щось не так, по-друге, - у тих, хто потрапив до установи виконання покарань, має виникнути бажання змінити себе, і третє, - людині, яка усвідомила і хоче змінитися, дати розуміння як воно, жити по-іншому, не скоюючи правопорушення. Я маю велику надію на те, що кожен усвідомить, яким важливим гвинтиком він є у великому механізмі, що потребує злагодженості та відповідального ставлення задля розбудови здорової країни!