Хто навчить депутата Левуса відповідати за свої слова

10 ноября 2017, 07:39
0
3594
Хто навчить депутата Левуса відповідати за свої слова

Особливості правоохоронної та судової системи по-українські

Вже давно склалася в українського обивателя приказка, що Печерський районний суд міста Києва – це самий «печерний» суд світу. Доволі іронічне ставлення до суду – це наслідок одіозних рішень, які судді Печерського суду приймали щодо резонансних справ, в тому числі, політичних на кшталт справи Юлії Тимошенко.

Проте, бувають випадки, коли тільки на підставі формального підходу суду до своїх дій, виходить рішення по совісті. Ось про одне таке і хочу розказати.

Отже, народний депутат України Андрій Левус на початку 2016 року подав до правоохоронних органів заяву, в якій виклав низку звинувачень на адресу Віктора Медведчука та його громадського руху «Український вибір – право народу». Судячи з того, що СБУ відмовилася давати хід справі за заявою народного депутата, мова йшла про особисті фантазії А. Левуса, а не про реальні факти.

У відповідь народний депутат України Василь Німченко (фракція «Опозиційний блок» у Верховній Раді, заступник лідера громадського руху «Український вибір») звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про те, що депутат А. Левус вчинив діяння, яке відповідає ознакам злочину, передбаченого ст. 383 Кримінального кодексу України («Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину»). А на обґрунтування своєї позиції народний депутат навів факти, які свідчать про наявність в діях А. Левуса усіх диспозитивних ознак злочину, передбаченого частиною 2 статті 383 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Якщо перекласти з юридичної мови на повсякденну, це означає, що народний депутат А. Левус здійснив кримінальний злочин, надавши прокуратурі завідомо неправдиве повідомлення.

Даний злочин – «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» характеризується наступними ознаками:

-         А. Левус дезінформував правоохоронні органи, звинувативши  громадський рух в скоєнні низки злочинів, які його учасники насправді не скоювали;

-         Депутат подав заяву до правоохоронного органу (згідно українського законодавства, розслідуванням подібних злочинів займається СБУ), завідомо знаючи, що його звинувачення є безпідставними, такими, що не відповідають дійсності.

Згідно частини 2 статті 383 КК України за неправдиве повідомлення прокуратури щодо вчинення злочину (а в нашому випадку мова йде про звинувачення в низці тяжких та особливо тяжких злочинів), винному загрожує обмеження волі на строк від 2 до 5 років (наприклад, утримання у виправному центрі без ізоляції від суспільства) або позбавлення волі на такий саме строк (наприклад, тюремне ув’язнення).

Але прокуратура міста Києва не поспішала відкривати провадження за фактом завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину з боку А. Левуса. Проте народний депутат В. Німченко змусив прокуратуру працювати, подавши в Печерський суд на бездіяльність цього правоохоронного органу.

Але навіть після рішення суду, який зобов’язав розслідувати цей випадок, прокуратура намагалася спустити справу «на гальмах». Слідчий, замість того, щоб дослідити обставини, викладені у заяві В. Німченка, спробував закрити кримінальне провадження.

Оскільки чинним законодавством передбачена можливість оскарження таких дій прокуратури, народний депутат подав відповідну скаргу до Печерського райсуду.

Суддя Печерського райсуду скасував рішення про закриття провадження та зобов’язав прокуратуру провести розслідування належним чином, а також надав перелік питань, які має врахувати слідчий. Суд встановив, що слідчі дії не були проведені на належному рівні, який би забезпечив всебічне з’ясування обставин справи та проведення аналізу отриманих в ході досудового розслідування доказів.

Зазначене свідчить лише про те, що у прокуратурі віднайти професійно виконуючого свої обов’язки фахівця важко. Та чи варто дивуватися? У нас взагалі Генпрокуратуру очолює людина, яка не просто не орієнтується в роботі прокуратури, а навіть не має юридичного диплому. Як-то кажуть – який голова, такий й радгосп J.

Отже, доволі цікаво буде дізнатись, чи змусять представники «Українського вибору» прокуратуру повноцінно розслідувати справу?

А може, цей випадок допоможе навчити наших нардепів відповідати за свої слова та дії.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.