ШАХРАЙ ВОЙЦІЦЬКИЙ АБО ЯК ВКРАСТИ МІЛЬЙОН

Божевільний той, хто, не вміючи керувати собою, хоче керувати іншими. (Публій). В продовження власних журналістських розслідувань.

В період, коли Україну тривожать внутрішні потрясіння останніх років, коли навіть ворогуючі між собою табори гуртуються перед агресією зовнішнього ворога, виростають як гриби після дощу різного роду «проходимці», які використовують скрутне суспільно-політичне становище в державі для задоволення власних меркантильних інтересів та утвердження свого сумнівного авторитету.

Далі мова піде від імені мого співрозмовника, представника польської спільноти в Україні.

Ми, етнічні поляки з різних куточків України стривожені ситуацією, коли нам намагаються у витончений спосіб нав’язати нового радикально налаштованого псевдо лідера, людину цинічну, підлу, пихату та корисливу. Саме так характеризують люди редактора друкованого видання та інтернет-порталу “Slowo polskie” Войціцького Юрія Романовича, які мали із ним спільні справи та знають його протягом тривалого періоду часу.  

Усвідомлюючи факт необхідності відбілювання своєї репутації, пан Юрій робить все можливе щоб приховати свою істинну сутність та заручитися підтримкою як української громадськості, так і нашої етнічної Батьківщини. 

Ми вважаємо за необхідне розвінчати перед читачем міфи, за допомогою яких Юрій Романович намагається маніпулювати громадською думкою та пройшовши «по головах» досягти нових вершин.

Міф 1: Войціцький Юрій Романович – Ваш надійний та порядний друг.

Дивує підлість пана Войціцького по відношенню до людей, які багато в чому йому допомагали та сприяють його діяльності.

Цікаво, чи знає Генеральний Консул Польщі у м. Вінниці Томаш Олейнічак, як «поза спиною» критикує його Юрій Романович та неодноразово розказує всім про його безініціативність та неспроможність на урочистих заходах зв’язати два слова до купи (на прикладі Пикова)? Більше того, пан Юрій кулуарно виношує плани щодо зняття останнього із займаної посади, проведення революції у вінницькому консульстві, посилаючись при цьому на впливові зв’язки у Сенаті та Сеймі РП. І це враховуючи факт підтримки Генеральним консулом більшості ініціатив Войціцького, в тому числі фінансових!?

Не додає авторитету Юрію Романовичу розголос жахливого ДТП із польським консулом Кшиштофом Росінські, що сталася 10 жовтня 2015 року.  В той момент коли ми, етнічні поляки із співчуттям переживали горе, що сталося не з вини консула, пан Войціцький з метою піару виступав першоджерелом розповсюдження  інформації польським та німецьким ЗМІ про подробиці трагічної аварії. Доказом цього є посилання польських ЗМІ на нашого «героя»: http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://wpolityce.pl/swiat/268102-polski-konsul-na-ukrainie-mial-wypadek-samochodowy-zginelo-szesc-osob, http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://www.tvn24.pl/wiadomosci-ze-swiata%2c2/wypadek-samochodowy-polskiego-konsula-na-ukrainie%2c584949.html

Чи відомо голові комісії Сейму по зв’язках із поляками за кордоном Міхалу Дворчику  як поливає його брудом серед нашої спільноти його товариш з України? Дивно, невже дрібні розходження щодо окремих питань дають право Юрію Романовичу «кусати руку», яка його стільки років годувала???

Викликає подив намагання пана Юрія налагодити товариські стосунки із головою Спілки поляків України Антонієм Стефановичем з одночасною констатацією у кулуарах факту неспроможності останнього достойно управляти організацією.

Міф 2: Войціцький Юрій Романович  - справжній патріот України.

Шановні громадяни України, запевняємо Вас, що Ви не пошкодуєте, ознайомившись із публікацією Юрія Романовича на інтернет-порталах  «niezalezna.pl» та «Gazeta polska codziennie» під назвою «Bandera wciaz bohaterem Ukrainy»: http://niezalezna.pl/74563-bandera-wciaz-bohaterem-ukrainy,gpcodziennie.pl/46293-banderawciazbohateremukrainy.html#/VxSR7MTAGrU. Вам стане відомо якої думки про Вас та Україну пан Юрій. Незважаючи на те, що постать С. Бандери не завжди сприймається однозначно навіть етнічними українцями, не повіримо, що справжній патріот своєї держави може вилити стільки бруду на своїх співгромадян та стверджувати про відсутність в українців свідомого, патріотично налаштованого національного героя протягом всіх історичних періодів.

На додаткові роздуми заслуговує факт приналежності рідного брата та матері Юрія Романовича, Войціцького Ярослава Романовича та Войціцької Галини Петрівни до  політичної партії «УКРОП». Невже радикальні принципи сповідуються усією родиною Войціцьких???

«Якщо куля в лоб, то куля в лоб. Але чесно!» - ще одна історія, яка заслуговує на увагу читача і висміюється нашими товаришами із Вінниці.  Ситуація пов’язана із «героїзмом» нашого героя в часи Євромайдану. Яких тільки гучних заяв тоді не робив пан Юрій! Коли дійшло до конкретних ініціатив, Юрій Романович із насмішкою показово хвалився всім про неможливість його залучення до ЗС України в порядку мобілізації, так як він має «вигрівати» свою жінку у якої троє дітей та стверджував що там і так є кому воювати. Чи не так, Юрію Романовичу!!!??? Ваш псевдо патріотизм та цинізм перевищує всі допустимі межі…

Міф 3: Войціцький Юрій Романович  - патріот Польщі.

Протягом останніх років пан Юрій активно критикує владу за відсутність підтримки національних меншин та складну соціально-економічну ситуацію в державі. Чому ж тоді останній не виїде в країну материнського етносу, яку завжди ставить в приклад українцям, де уряд створив всі необхідні умови для репатріації та гідного рівня життя? http://vlasno.info/suspilstvo/dopomoga/tochka-zoru/item/8891-do-ievropeiskoho-rivnia-polshchi-nam-potribno-minimum-15-rokiv-vinnytskyi-hromadskyi-diiach.

На вказане питання він нам із впевненістю відповідає, що тоді на території України не залишиться таких активних етнічних поляків як він, які доглядатимуть костели, цвинтарі та підтримуватимуть  польські традиції і культуру за межами Польщі. Вас дивує така самопожертва Юрія Романовича? Читаємо далі…

Міф 4: Войціцький Юрій Романович ідейний активіст на ГРОМАДСЬКИХ засадах.

Як же здивуються ідейні люди, які безоплатно допомагають Юрію Романовичу у його громадських ініціативах, взнавши, що близькому оточенню за аналогічну роботу пан Юрій щомісячно перераховує кошти на банківські картки або оплачує їх готівкою. 

У нас виникає логічне запитання – звідки у людини, в якої не найкраще фінансове становище  (принаймні так завжди декларує Юрій Романович), стільки коштів для утримання команди помічників. І чому одні, за це отримують більш ніж гідну плату, а інших «розводять» відсутністю коштів та необхідності служити ідейним принципам.

У нас завжди викликає подив розмір грантових та проектних кошторисів пана Юрія, які втілюються у життя останнім виключно на «громадських» та «ідейних» засадах! Чому затрати на заходи, що організовується Юрієм Романовичем стабільно обходяться грантодавцям, місцевому  бюджету та спонсорам у 10 000 – 20 000 гривень??? Аналогічні по затратам заходи у керівників наших спільнот по всій Україні обходяться як мінімум  у два рази дешевше!!! Чому реальна собівартість встановлення меморіальних таблиць (найулюбленіша та найприбутковіша афера пана Юрія) у гривневому еквіваленті декларуються аналогічною вже в іноземній валюті???

Видається, що спонсорських та грантових коштів, які виділяються Генеральним Консульством РП у м. Вінниці, фондами «Свободи і демократії», «Вспульноти польської»,  сім`єю Грохольських із Польщі і врешті-решт місцевими бюджетами більш ніж достатньо щоб забезпечити світське життя своєї сім`ї, рівень заможності якої, Юрій Романович намагається приховати від пильного ока загалу та журналістів. Новозбудований будинок в елітному районі Вінниці, над оздобленням якого трудилися кращі місцеві дизайнери, більш ніж презентабельний автомобіль, подвір’я на зразок вподобань Пшонки, систематичне відвідування найдорожчих ресторанів, поїздки на відпочинок за кордон…  і це далеко не весь перелік затратних спокус Юрія Романовича. Його діти  (троє), відвідують приватну школу, сукупність витрат на навчання у якій, недосяжне для місцевого середнього прошарку населення. Навіть, якщо вірити задекларованим доходам від підприємницької діяльності пана Юрія,  цих коштів явно бракуватиме для забезпечення такого рівня життя.    

Ми етнічні поляки України, проти міжусобиць між дружніми державами та нагнітання конфліктних ситуацій заради самопіару окремих «проходимців»! Ми не заслуговуємо на те, щоб нашу спільноту уособлювали із негативом персони Войціцького! Наших етнічних братів та сестер ми також запевняємо, що  категорично недопустимо, щоб фінансова підтримка із Польщі стала кормушкою для пана Юрія!!!

Ігор Завзятий