Автомайдани або «слідкуйте за власними гаманцями»!

В продовження власних журналістських рослідувань

Цікаві часи настали скажу я вам! Відома у вузьких колах активістка-автомайданівка Таїса Гайда наліво й направо кричить про безпідставні переслідування громадських активістів та учасників АТО. Хоча, напевно, добре знає про їх домайданівські звитяги, які прямо вкладаються в статті кримінального кодексу. Проте, мабуть, нині така вимога часу - кожен революційний діяч повинен мати в біографічній довідці пунктик про «привлекался», а війна далі все змиє… Випадково потрапив на інформацію про «подвиги» одного з вінницьких «автомайданівців», представника «громадської служби безпеки» громоб’єднання чи просто славного «лицаря» новітньої історії України Сергія Шинкаренка. От і зацікавила мене, як небайдужого громадянина, ця особистість. В період славнозвісних подій навколо головного обласного поліціанта Антона Шевцова серед місцевих громадських активістів «Автомайдану Вінниччини» поруч з всім відомим блогером та представником «диванної сотні» Таїсою Гайдою з’являється постать Шинкаренка у військовій формі. В прямому смислі - нізвідки. Мабуть зірки так склалися. Приглянувся їй Сергій. Активний, впевнений, молодий, морально стійкий, пройшов вишкіл в зоні АТО. Має життєвий досвід в боротьбі за справедливість. Але, як виявляється, в «местах не столь отдаленных». Сергій з кінця нульових років опиняється сам на сам з дорослим життям. Навіщо йому бути як всі - вчитись, працювати, створювати сім’ю, жити буденним? І пішов він ні вправо, і не вліво, а по похилій. Десь з 2009 року понад 10 випадків шахрайства, крадіжок, пограбувань. І навіть зґвалтування молодої дівчини. Декілька «ходок» до зони не виправили молодика. З 2015 року знов за свій промисел – «развод на бабки». Потім крутий поворот і замість зони тюремної обирає собі зону проведення АТО. І тут не все так гладко. Сумнівна поведінка, «аватарство», обкрадання побратимів, продаж зброї, зрештою, дезертирство. Але вінницький автомайдан прийняв його відкритими обіймами. Мабуть, погляди на життєві цінності у нього з Т.Гайдою співпали, особливо в питанні наведення облуди на оточуючих. Водночас щось підказує, що ця ідилія не надовго. Рано чи пізно або він її, або вона його вкотре «кине» за старою звичкою. Але перед цим невелике прохання до вас, «автомайданівці». Почніть нарешті люстрацію і зміни із себе! Ігор Завзятий