Активісти пішли проти керівника поліції Вінниччини, щоб сподобатись Саакашвілі

Раніше писали про вінницьких політичних персонажів, які влаштували метушню навколо входження у новий проект Саакашвілі у Вінницькій області. І бажано – лідерства у ньому в межах регіону.

Читати: Одіозні вінничани займають чергу в "партію Саакашвілі"

Типажі не лише підтверджують видані їм характеристики, а й доповнюють їх новими яскравими барвами.

Зокрема, ми згадували місцеву «активістку», Таїсу Гайду, «стратегія» якої щодо інтервенції в проект Саакашвілі будується на критиці його антикорупційних ініціатив та висміюванні оточення. Це, щоб продемонструвати, що є справжні бійці, на яких слід спиратися. А не інертні та безініціативні «союзники».

Тому Гайда, яка після розгромного програшу на минулорічних осінніх виборах не давала про себе знати, почувши про анонсований у Вінниці на 1 березня цього року «антикорупційний форум», вирішили діяти. Щоб було – цим похизуватися, на анонсованому заході і привернути до себе увагу керівників проекту . Мовляв, ми уже боремося з корупцією.

Днями вона загітувала своїх приятелів піти поскандалити до новопризначеного керівника Головного управління Національної поліції в області Антона Шевцова. Приводом для цієї «акції» стало те, що на якійсь соціальній сторінці вона знайшла фото дітей Шевцова на акції до Дня перемоги у Севастополі. «Фейсбук» Гайди вибухнув: «Зрадник!», «Любітєль руцького міра!», «Сєпар!»

До уваги, звісно, не бралося те, що Шевцов працював у Криму, звідки виїхав після анексії, зберігши вірність Україні. Добровільно вступив в роту патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1», близько року брав участь в бойових діях в зоні АТО на Сході України.

Фото, яке послужило натхненням до чергової витівки Гайди, було зроблено навесні 2013 року, коли Крим перебував під повним контролем України.

Шевцов також емоційно відповів у соціальних мережах, заявивши, що дітей втягувати у політичні ігри не дасть, фото принципово не видалить, а тих, хто це поширює, назвав «брудними політичними пліткарями».

Проблему зі світлиною було вичерпано, але скандал слід було «підпитувати». Саакашвілі ще не приїхав. А активність Гайди його найближче оточення мало оцінити по істериці у соціальних мережах.

Новим приводом стало те, що Шевцов ще до призначення не прийшов на затвердження до… самої Гайди: «А після Майдану, хто не пам'ятає, були громадські обговорення на посади очільників МВС областей і кандидати мали б приходити і розповідати своє бачення роботи міліції в подальшому і своєї співпраці з громадськістю також. І громадськість, яка заплатила кров'ю за свободу і своє право вирішувати свою долю, мала право голосу», – присвоювала собі «активістка» виключне право вирішувати – кого погоджувати на посаду, а кого – ні.

На думку Гайди, громадськість = сама Гайда, яка «заплатила за це кров’ю». Ось тільки чиєю?

Поліцейський «Главк» ввічливо відповів, що жодними законами контроль персонально Гайди за кадровими рішеннями в системі МВС не передбачено.

І тоді стався візит. Точніше не стався, адже декількох «активістів» просто не пропустили на режимний об’єкт.

Гайда негайно «розродилася» новим постом у соціальних мережах: «Сьогодні зранку на стару базу беркуту заїхало два автобуси Нацгвардії, так дуже підозрюю що це проти нас».

Два автобуси проти однієї Гайди… Смішно? Ні, Гайда вважає, що все – серйозно.

До речі, ви помітили, що кожен свій крок навколо висмоктаної нею проблеми, «активістка» коментує у соціальних мережах? Навіщо? Щоб розхитувати ситуацію? Для цього також. Але головне – щоб її удавана активність дійшла до перспективних інвесторів у вигляді «антикорупціонерів» Саакашвілі. А оскільки правоохоронні органи у суспільній свідомості, ще за часів минулого режиму традиційно вважаються ледь не центром корупції (і реформованій поліції слід ще тривалий час змивати це колись справедливе клеймо), то демонструвати власну завзятість слід саме на цьому «фронті».

Досвід політичних маневрів у Гайди значний. Від участі у проектах «регіонала» Продивуса – до публічного освідчення у любові Коломойському – до балотування (і поразки) від проекту Гриценка.

Нову здобич у вигляді партії Саакашвілі вона випускати не хоче. Щодо методів, які обрали одіозні вінничани в боротьбі за піар і доступ до політики - копирсатись в білизні чергового об'єкту для підняття власної значимості в очах ймовірних інвесторів, цькування дітей та старих батьків чергового об'єкта піар-акції, можна довго спорити, але на просторах інтернету є багато критичних та викривальних матеріалів і про саму "активістку" - починаючи від давніх історій по співпраці з регіоналами, внутрішніми розборками між активістами, побажання смерті учасникам АТО, закінчуючи звинуваченнями в привласненні благодійних коштів, які українці жертвували на підтримку воїнів АТО. Їх надто багато, щоб цитувати їх назви та посилання, кожен бажаючий мож це зробити за допомогою пошукових систем в інтернеті особисто. Але жодного разу ніхто не використовував в цих розборах польотів вінницької активістки її сім'ю та її дітей. Їй ніхто не дарував дві "похоронні" квітки, як це зробила сама вінничанка задля гарної, на її думку, картинки в інтернеті. Чи виправдає мета такі засоби? Можливо, головне вибрати потрібну "жертву" бажано повище рангом і не гребувати ні чим, а там дивись і дадуть пін-код від нової банківської картки, нового політичного проекту.