Горгони української політики Тимошенко і Герман. Хто кому сестра?

Початок лютого ознаменувався не лише політичним протистоянням навколо переформатування складу Кабміну і вирішенням подальшої долі Коаліції, а й порадував черговим ідеологічним інцестом на перший погляд непримиренних опонентів, а по суті — рідних по духу Юлії Тимошенко і Анни Герман під час Національного молитовного сніданку у США.

Початок лютого ознаменувався не лише політичним протистоянням навколо переформатування складу Кабміну і вирішенням подальшої долі Коаліції, а й порадував черговим ідеологічним інцестом на перший погляд непримиренних опонентів, а по суті — рідних по духу Юлії Тимошенко і Анни Герман під час Національного молитовного сніданку у США.

У кожної з них своя політична гра, свої ідеали, методи їх просування і загалом – життєві стереотипи. Перша, Тимошенко, – яскравий приклад генезису комсомолки з Дніпропетровська до двічі прем’єр-міністра України, «газової королеви» і лідера однієї з найбільших політсил сучасної української історії.  Друга ж, Герман, – зразок мімікрії за принципом «хто при німцях добре жив, той і зараз ковбасою закусує», що загалом відобразилось в історії становлення кореспондентки «Радіо Свобода» періоду 80-х у речницю екс-президента Януковича, заступника голови «Партії Регіонів» і одну з найбільш цитованих політиків цієї партії.

Історія «любові»

Для того, щоб збагнути усю фальшивість вищезгаданого неприродного єднання Тимошенко і Герман під час чергового Національного молитовного сніданку за участю Президента США і членів американського Конгресу, варто провести коротку ретроспективу «інтимних» стосунків двох горгон української політики.

Перші перли взаємної «любові» як Тимошенко, так і Герман почали видавати ще за часів президентства Ющенка, коли Тимошенко очолювала уряд, а Герман була на керівних посадах у опозиційній тоді «ПР».

Ще наприкінці 2009 року Герман мало не щотижня, на пару з Богословською, в ефірах Шустера опускали Тимошенко «нижче плінтуса», звинувачуючи як у корупції за часів прем’єрства у 2005-му, так і 2007-2010 років. В хід йшли не тільки обґрунтовані звинувачення у махінаціях на енергоринку за часів Лазаренка, тіньових доходах Тимошенко, невідповідності офіційно задекларованих доходів способу життя і витратам.

Апофеозом особистої неприязні Герман до Тимошенко стали дві заяви, озвучені в різні періоди: спочатку Герман заявила, що ніби то технічними працівницями Межигіря в часи прем’єрства Тимошенко їй було передано фото інтимних зустрічей Юлії Володимирівни і Павла Лазаренка в сауні скандально відомої резиденції. Фото, зі слів Герман, були настільки відвертими, що остання відмовилась їх демонструвати на публіку, обмежившись тільки повідомленням про «доконаний факт». Посилаючись на свідчення одного із свідків по справі вбивства Щербаня, Герман заявила, що Тимошенко фактично розбила сім’ю Лазаренка.

Іншим гучним «ударом нижче пояса» стала заява Герман уже після втечі Януковича, у лютому 2014 року. У коментарі журналістам Герман процитувала Януковича без зміни епітетів і дієслів: «Вона така огидна, що якби мені довелося її трахнути, я б не зміг». Зауважте, з боку Герман це була характеристика не Януковича і його фізіологічних можливостей, а саме «огидний» образ Тимошенко в очах екс-президента.

У тому ж 2014-му Герман відкрито звинуватила Тимошенко у тому, що саме вона, а не Яценюк чи Турчинов, керує Україною, що призвело до безмежної і хаотичної корупції в державі.

Історія «палкої» любові Тимошенко до Герман також не залишилась поза увагою громадськості. Спершу Тимошенко, розуміючи потенційну загрозу від Герман через її готовність озвучувати будь-який бруд у прямих ефірах українських телеканалів на користь Януковича і «ПР», у 2011 році вирішила нанести удар у відповідь через контрольовану нею столичну газету «Вечірні вісті».

Саме посилання на сайт «Вечірніх вістей» було подано польською газетою «Rzeczpospolita», яка звинуватила Герман у роботі на радянський КДБ. За інформацією «Вечірніх Вістей», Герман під псевдонімом «Тереза» працювала на КДБ і шпигувала за польською «Солідарністю» в період роботи її чоловіка консулом у Гданську. Цю інформацію, з посланням на джерело в ГРУ, згодом підтвердив і британський журналіст українського походження Аскольд Крушельницький. Як заявив Крушельницький, Тимошенко у свій час викупила документи, що підтверджують співпрацю Герман і КГБ, за 300 тисяч доларів. Згодом ці документи, а саме розписка про співпрацю Герман-«Терези» була опублікована «Вечірніми вістями». Після того, як Герман подала до суду на газету Тимошенко, у відповідь на запитання, чи була вона агентом КГБ під час роботи журналісткою «Радіо Свобода», відповіла — «Агент я, не агент — це уже не важливо». Питання так і залишилось без відповіді …

Окрім цього, у закритих політичних колах «Батьківщини», зважаючи на «палку любов» Тимошенко до Герман, останню називали доволі недвозначним прізвиськом «ЧПМ» (чорний пояс по мінету). Що стояло за цією характеристикою, судіть самі, оскільки якщо стартовий політичний ріст Тимошенко базувався на економічній і інтимній дружбі з Лазаренком, то Герман, окрім «довгого» язика і симпатичної фізіономії у молодості нічим з-поміж інших не виділялась.

 «Сестри» по нещастю чи прагматичний розрахунок

Повертаючись до сучасних реалій, нетривіальна подія під час цьогорічного Національного молитовного сніданку у США зумовила численні коментарі і ще більше домислів щодо причин «єднання» Тимошенко і Герман під оплески істеблішменту. За свідченнями народного депутата Березенка, присутнього на форумі, Герман і Тимошенко просто випромінювали всепрощаючу любов і примирення, у виступах скаржились на долю і закликали «пробачити усіх, обійнятись і жити в мирі і злагоді».

Цитуючи Тимошенко, «саме внутрішня єдність – попри культурне, світоглядне, мовне та інші розмаїття – дасть можливість розправити плечі, здобути справедливу перемогу і встановити мир. А єдиними ми станемо тільки примирившись. Після взаємного розкаяння і прощення…».

Якщо перефразувати словами проФФесора Януковича, усе сказане може поміститись в одному вигуку «АСТАНАВІТЄСЬ». От тільки запитання риторичне: кого до примирення закликала Тимошенко, — колишніх партайгеноссе «Партії Регіонів» на чолі з Януковичем, які фактично «дали добро» на розстріл Небесної сотні на Інституцькій, терористів фінансованих регіоналами «ДНР»-«ЛНР», чи «ввічливих людей» Путіна? З ким саме вирішила замирити українців Юлія Володимирівна і що чи хто стоїть за цими словами?

Знаючи про тісні зв’язки Тимошенко і Путіна у минулому, єхидне хіхікання Юлі у листопаді 2009-го під час публічної образи Путіним тодішнього президента Ющенка, договорняки по газу за 450 доларів, можна робити попередні висновки про підготовку Тимошенко як мінімум до прем’єрства … звісно ж, в якості кандидатури, прийнятної для Кремля, такого собі «голуба миру» з бомбою сповільненої дії.

Чому у США на Національному форумі прозвучали ці слова, що стоїть за обіймами сестер, які вчора ще люто ненавиділи одна одну? Можливо, таким чином Тимошенко декларує свою готовність перед Держдепом до співпраці на взаємовигідних умовах, однак вигідних не Україні, а двом геополітичним гравцям – США та Росії.

Зважаючи на внутрішньополітичний український розклад сил, публічні заяви Тимошенко про неучасть у роботі уряду Яценюка і неспівпрацю з Адміністрацією Президента, саме Юлія Володимирівна може отримати найбільший виграш у разі ініціювання ззовні перевиборів до українського парламенту. При цьому кожен отримає своє: Росія – контрольовану Тимошенко, можливо, – в новому уряді на посаді прем’єра, широко представлену фракцією «Батьківщини» і повернення вчорашніх «регіоналів» у парламенті; США – красивий вихід при поганій грі із ситуації, що склалась навколо українського і сирійського питання; сама ж Тимошенко – таку омріяну владу, якої вона була позбавлена в останні роки.

Запитаєте, яка роль у цьому дійстві Анни Герман? Думаю, чисто бутафорна. В якості осколка колись могутньої «Партії регіонів», навіть інше – просто в якості відомої опонентки і навіть особистого ворога Тимошенко. Така собі демонстрація всеготовності до примирення – «в’язень сумління» періоду Януковича Юлія Тимошенко демонстративно, під оплески Обами і конгресменів, обіймає вчорашню сподвижницю диктатора і особистого ворога Януковича Анну Герман.

Як заявив перед їх виступами модератор форуму, «слово надається політичним опонентам, які стояли по різні сторони барикад, відстоювали різні цінності, але через вміння прощати, зараз називають одна одну не інакше як сестрами». От тільки хто кому сестра, що криється за «виходом в люди» вчорашніх непримиренних ворогів і до чого може призвести Україну таке фальшиве «сестринство», варто задуматись уже сьогодні. І дуже доречно навести аналогію з 2009-м, коли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, попри публічно задекларовану ненависть один до одного, збиралися укласти політичний шлюб на 20 років, за кілька місяців до початку виборчої кампанії узгоджуючи таємний договір про широку коаліцію, яка передбачала розподіл влади на двох.

Україна уже не має права на помилку, а чергова афера «колишніх» спричинить тільки повернення у «темне» минуле, можливо – назавжди.